На минулих вихідних ми всією родиною поїхали в село, у тітки нашої був ювілей, 80 років, то ж ми вирішили посидіти по-родинному. Але мій рідний брат все зіпсував, тому що почав з’ясовувати стосунки.
З братом у нас були чудові стосунки, ми завжди допомагали один одному, підтримували, але після того, як у брата з’явилася сім’я, він дуже змінився – поступово перевів усі родинні відносини у грошові.
Ми з батьками були дещо ошелешені такими неприємними змінами, але ми змирилися і стали грати за його правилами. Тепер братові потрібна допомога і він здивований тим, що йому ніхто допомагати просто так не хоче.
Змінився брат під впливом дружини, яка почала потихеньку перебудовувати його під себе. Але повністю звалювати всю провину на невістку не правильно, адже брат дорослий і сам добре розуміє, що відбувається навколо нього. Та, очевидно, такий стан речей йому прийшовся до душі.
Ми дуже дивувалися змінам брата, тому що в нас сім’я взагалі дружна. Тато і мама спілкуються зі своїми братами та сестрами, ми з двоюрідними теж у добрих стосунках. Якщо комусь яка допомога потрібна була, то ми всі разом збиралися і допомагали. Усі свята теж намагалися проводити разом.
Тато з братом ще давно купили разом велику земельну ділянку. Там у нас спільний город і дачний будиночок. Усі будували разом, ні в кого жодних претензій не було. Завжди могли домовитись. На польові роботи виїжджали кількома машинами, дружно все робили, і після цього чесно ділили урожай.
З ремонтом така сама пісня – дружно взялися і за тиждень усе зробили. Про позичати грошей уже й не кажу, завжди своїх виручали.
Брат мав машину, тому йому могла зателефонувати і мамина сестра, і двоюрідний брат, попросити допомогти щось чи когось привезти і відвезти. Брат ніколи не відмовляв. У нас взагалі не прийнято рідні відмовляти, коли можеш допомогти.
Ну і, відповідно, якщо братові треба було грошей позичити до зарплати чи ще щось, то йому теж допомагали відразу ж на перше прохання. Зрозуміло, безкоштовно.
А після весілля все змінилося. Дружину брата в сім’ю ми прийняли з усією душею, вона якось усе від нас стороною. Тому ми не нав’язувалися. А вона все за братом ходила і вчила його постійно, він потім все нам озвучував.
Брат перестав їздити на город працювати, але коли доходило до поділу урожаю, то вони з невісткою були тут як тут. Їм слова ніхто не сказав – беріть, не шкода. Вони й не соромилися.
Потім почалися неприємні ситуації з машиною. Татовий брат попросив підкинути до вокзалу. Брат погодився і відразу озвучив ціну послуг. Дядько здивувався, але торгуватися не став, незручно було. З того часу безплатно брат не возив нікого. Навіть коли рідного батька возив, попросив заплатити за бензин.
І так стало у всьому – за будь-яку допомогу брат просив грошей. З ним ми спілкуватися не перестали, але просити про щось припинили. Простіше заплатити вже іншій людині, ніж родичу, яка гроші візьме, потім ще й по-родинному скаржиться, що мало дали.
Дружина його при цьому сама ні з ким на тему грошей не спілкувалася, начебто і не при справах. Але по ній було видно, що саме вона є автором нововведень.
Батьки такою ситуацією були дуже засмучені, але вдіяти нічого не могли. Розмови зводилися до заяви брата, що просить він за допомогу по-божому, а йому ще квартиру купувати. Від нього відстали, живи, як знаєш.
Нещодавно брат почав будувати будинок. І відразу почав обдзвонювати рідню, щоб допомогти з ремонтом. По-родинному, як візьмемося та як зробимо. Йому виставили ціну за послуги бригади. Навіть споріднену знижку зробили, а він чомусь не оцінив і дуже на нас образився.
Минулими вихідними відзначали ювілей тітки. Брат за столом почав з’ясовувати, чому це в нас зникли родинні почуття? Ніхто допомагати безкоштовно не хоче. Йому навіть пояснювати нічого не стали. Чоловікові майже сорок років, а він не бачить, що сам всю цю кашу заварив.
Між собою рідня спілкується колишньому рівні, лише брат став білою вороною. Може щось зрозуміє, якось зміниться, мама з татом у це дуже вірять, а я ось сумніваюся.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
