fbpx
Життєві історії
На моє весілля приїхала моя подруга з села. Олена вибирала мені сукню, весь час крутилася біля мене. А наступного дня після гуляння, до мене підійшла стурбована мама. Вона розповіла, що бачила що Олена зробила в церкві. Після того я покликала подругу на серйозну розмову. З чоловіком я прожила рік

Я думаю, що в житті кожної жінки є день, про який вона мріє ще з дитинства – це день її весілля. Я так само не стала винятком. Ще в своїх зовсім ранніх дівочих мріях я все продумала до самих дрібниць, і не просто церемонію одруження, а таїнство вінчання. Я завжди вважала, що справжні шлюби укладаються прямо на небесах, а не просто штампом в паспорті. Відтак завжди мала до цього серйозний та зважений підхід.

Свого майбутнього чоловіка, Анатолія, я чекала дуже довго, завжди знала, що це буде особлива людина, а коли зустріла – зрозуміла, що ми з ним створені одне для одного. Ми були щиро закохані. Коли мій чоловік, тоді ще майбутній, зробив мені пропозицію, я без зволікання погодилася стати його дружиною, і була щасливою, що він обрав саме мене. Тоді ж я запропонувала чоловікові обвінчатися, він був не проти і сказав, що зробить все, що я хочу, аби я була щасливою поряд з ним завжди.

У підготовці до весілля, мені допомагала моя вірна подруга Олена. Ми дружили з нею ще з самого дитинства, так би мовити майже з ранніх пелюшок. Я завжди ділилася з нею своїми таємницями, своїми радощами і печалями та турботами. Тоді я думала, що ця людина радіє за моє щастя разом зі мною і нічого не може зробити поганого.

І ось настав той довгоочікуваний день – день нашого весілля. Погода була просто прекрасною: легкий вітерець і яскраве сонечко. Я в білій весільній сукні, наречений в чорному фраку, море квітів і щасливих посмішок. Я була на сьомому небі від щастя, напевно, саме тому багато чого не помічала, що в той день коїлося навколо мене.

Після весілля моя мама розповіла мені, що звернула увагу в церкві на Олену, просто не хотіла мене хвилювати в той день. Вона побачила щось дивне, ніби моя подруга щось промовляла під час церемонії вінчання і провела якийсь дивний та незрозумілий обряд. Я нічого не сказала мамі, але для себе вирішила поговорити з подругою при першій зустрічі. Ця зустріч не змусила себе чекати, ми довго спілкувалися на різні теми, я була ще переповнена щастям і ділилася своїми враженнями. Коли я вирішила уточнити, що за обряд вона проводила під час вінчання, Олена відразу відповіла:

– Це обряд на щасливе і довге сімейне життя, він старовинний, я його від бабусі перейняла.

Моя подруга завжди захоплювалася магією, ворожінням, тому мене це не здивувало, і я навіть подякувала їй.

Перший рік сімейного життя пройшов як у казці, незважаючи на те, що багато хто говорить, що він є найважчим для молодої сім’ї. Чоловік був дуже уважний до мене, турботливий, після роботи завжди поспішав додому, тішив мене своєю турботою та подарунками. Всі свята ми проводили разом, насолоджуючись кожною хвилиною з моїм чоловіком. Тоді мені здавалося, що ніщо і ніхто не може завадити нашому щастю.

Але через рік мого чоловіка немов підмінили, я була дуже вражена таким змінам в своєму чоловікові. Він став холодним і якимось зовсім чужим, думаю, жінки які це пережили, мене зрозуміють. Це сумно і нелегко усвідомити, що твій коханий чоловік перетворився в зовсім байдужу людину до тебе, так швидко віддалився. Що я вже тільки не робила, щоб зберегти наш шлюб! Але поки всі мої старання не увінчалися успіхом. Мене все частіше стали відвідувати думки, про обряд, який був проведений на щасливе сімейне життя, а воно чомусь у нас все ніяк не складається!

Тепер навіть і не знаю, що думати, як знайти вихід з цієї ситуації, адже мій шлюб руйнується у мене на очах. Що мені зробити та до кого звертатися зараз?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

facebook