Мої батьки познайомилися обоє ще під час навчання в університеті.
Тато досить таки довго бігав за моєю матір’ю, і все-таки сподобався їй.
Згодом мій батько влаштувався на роботу, і вони стали обоє окремо орендувати квартиру.
А вже через кілька років моя мама дізналася, що чекає дитину.
Після цього батько став частіше затримуватися на роботі, щоб забезпечити всім необхідним нашу сім’ю.
Однак зароблених грошей все одно не завжди вистачало нам на нормальне життя, інколи бували часи, що їм навіть на продуктах приходилося економити, купували лише молоко і крупи.
Це відверто дратувало мою маму, тому вона постійно влаштовувала суперечки батькові з будь-якого приводу, на жаль.
Це призвело до не дуже добрих наслідків.
Вже через декілька років моя мати знайшла собі багатшого чоловіка, а потім подала на розлучення, вона захотіла з татом моїм розлучитися.
Я тоді була ще маленька, але бачила, як тато просив маму дати йому другий шанс все виправити і не руйнувати нашу, не таку вже й погану, сім’ю, він говорив, що старатиметься, як зможе для нашого блага.
Але мама на той час була непохитна.
А вже незабаром, через три місяці, я з мамою переїхала в будинок її майбутнього чоловіка.
Після цього мій рідний батько, як мені родичі потім розповідали, дуже сумував за нами, а потім вирішив переїхати в інше місто і почати життя з чистого аркуша.
Він регулярно сплачував аліменти, як і належить відповідальній людині, але мама забороняла йому спілкуватися та бачитися зі мною, лише зараз я зрозуміла усе.
І після закінчення школи, я до речі дуже добре вчилася, вступила до хорошого інституту та переїхала вчитися в інше місто, далеко від дому.
Через декілька років у мене познайомилася з хорошим хлопцем.
Відразу після отримання дипломів мій коханий зробив мені пропозицію стати його дружиною, і я відразу щасливо погодилася на це.
Я до цих пір пам’ятаю ту радість, яку щиро відчувала в цей день.
Ми вирішили, що запросимо на наше весілля виключно наших близьких друзів та батьків.
Варто відзначити, що мама на той час була одна, оскільки її вже давно залишив її колишній чоловік.
На жаль, мій батько не зміг бути присутнім на нашому весіллі.
Мама сказала, що у нього з’явилися невідкладні справи на роботі, тому він не зміг приїхати, щоб розділити зі мною цей радісний день.
Однак потім вона вручила мені конверт з грошима.
Мама тоді сказала, що це подарунок на наше весілля від мого рідного батька.
У конверті було 5 тисяч гривень. Я була дуже вдячна своєму татові, але за всіма цими весільними клопотами не могла відразу йому зателефонувати, думала зробити це при вдалій нагоді.
А вже через два тижні після весілля до мене зателефонував мій батько.
Виявилося, що весь цей час він лежав у лікарні, тому не приїхав мене привітати.
Ближче до кінця розмови він запитав, чи сподобався мені його подарунок?
Я сказала, що дуже йому вдячна, ми якраз холодильник новий будемо купувати, ще трішки докладемо до батькових грошей.
Він тільки посміявся і додав, що не очікував від своєї скромної дочки таких запитів, він думав, що я пожартувала про гроші і подарунок.
Потім, коли перестав сміятися додав, що чекає тепер від нас запрошення на новосілля, яке він точно не пропустить.
З’ясувалося, що за два місяці до нашого з чоловіком весілля до мого батька приїжджала мати. Вона запропонувала йому зробити нам на весілля на весілля шикарний подарунок і подарувати нам квартиру, вона знала, що мій тато зараз хороший бізнесмен і дуже добре заробляє, тому вирішила скористатися вдалою нагодою через це.
Батько погодився і виділив дуже велику суму на купівлю нової квартири для мене.
Після цього віддав гроші мамі, щоб вона вибрала відповідну квартиру для мене і оформила всі необхідні документи.
Вона взяла гроші у батька і поїхала.
Після цієї розмови з батьком ми обоє були дуже вражені вчинком моєї матері, а я відразу ж поїхала до неї додому, адже мені так прикро було через вчинок її.
Просто хотіла подивитися в її очі.
Вона навіть не стала заперечувати, що привласнила собі мої гроші.
Сказала, що квартиру вона купила і оформила на себе.
Планує тепер її здавати за гроші, а ми з чоловіком і так молоді, тому самі заробимо собі на власну квартиру.
Ніколи не думала, що рідна мати здатна на таку зраду.
Спілкуватися ми з нею усі перестали, навіть рідня тепер її знати не хоче.
Але кажуть люди, що їй байдуже, вона ходить завжди щаслива та усміхнена.
Мама просто собі забрала мою квартиру, яку я отримала від батька. Як тепер мені бути, чи зможу ще щось змінити?
Фото ілюстративне.
