Я практично не пам’ятаю життя в повній сім’ї. Моя мати розлучилася з моїм батьком, коли мені було п’ять років. Не знаю, що насправді між ними трапилося, але розлучилися через дрібницю. Мама всім знайомим говорила і продовжує говорити, що він її обдурив. Обдурив. Так. Сказав, що купив їй сукню у відрядженні, а насправді не купив. Відразу після розлучення батько кудись поїхав.

Я його не пам’ятаю, хоча ми листувалися якийсь час з ним. Через деякий час він одружився, у нього народилася дочка, думаю, що живий і донині. Через рік моя мама вийшла заміж вдруге. В її новій сім’ї я була не потрібною, тому без зайвих докорів сумління моя мама залишила мене у бабусі, а сама поїхала жити в місто. Наше селище був в сімдесяти км від нього. Мені дуже бракувало материнської ласки і любові, адже я була ще зовсім маленькою. Якийсь час мама з вітчимом ще приїжджала в гості, але потім її приїзди стали все рідшими, а потім і зовсім припинилися.

В селі нам було складно, ми з бабусею жили удвох, а точніше ледь виживали. Лихі дев’яності припали на мою юність, це був складний час для всіх. Відразу після школи я пішла вчитися і одночасно працювала. Ми з бабусею намагалися прожити за її мізерну пенсію і мою ще мізернішу студентську зарплату.

У моєї мами в другому шлюбі народилася ще одна донька. Моїм життям вона зовсім перестала цікавитися. Більшість її нових друзів навіть не підозрювали, що у неї є ще й старша донька. Мама не спішила розкривати цю таємницю, бо тоді треба було б говорити, що у неї другий шлюб, а вона це вважала ганебним.

Я ображалася за це на неї, але ніколи не лізла в її нове життя. Якось мама мені сказала: «Я не маю за що тебе любити». Хоч я і була вже тоді підлітком, але мені було дуже прикро чути ці слова від неї. Вона мені ніколи не допомагала, у житті я всього добивалась сама.

Від того, що мені не було в житті кому дати потрібну пораду, я необачно вийшла заміж не за ту людину. Народилася донька і через рік ми розлучилися. Мама кілька разів приїжджала до внучки, але мною і далі не цікавилася. Коли дізналася про розлучення, замість того щоб підтримати, ще більше нагнітала обстановку. Та ще чоловікові і свекрусі розповідала про мене всякі нісенітниці. Навіщо їй це було треба, я не знаю. Мама мене засуджувала, що я не вберегла сім’ю.

З своєю молодшою сестрою я практично не бачилася. Вона теж невдало вийшла заміж, і теж розлучилася. А недавно моя мати об’явилася з вимогою допомогти її сім’ї. Допомога полягає в тому, що я повинна відмовитися від своєї частки в спадщині і переписати її на бідолашну молодшу доньку. Їй потрібно своє власне житло, а я вже якось сама, і, до того ж, у мене вже є бабусин будинок.

Відмову від своєї частки в квартирі я відмовилася підписувати, у мене росте донька, якій я теж хочу теж забезпечити життя. І ця частка мені потрібна. Мати закотила істерику і сказала, що я її зовсім не люблю. На що я їй відповіла її ж словами: «Я не маю за що тебе любити».

Наша старенька бабуся ще жива, вона мене підтримала і сказала, що я все правильно зробила. Має ж мама колись і про мене згадати, адже я така сама донька для неї, як і моя молодша сестра.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.