fbpx

На мій останній день народження чоловік подарував мені букет червоних троянд. За 25 років шлюбу він так і не запам’ятав, що я не люблю троянди, тим більше червоні. Йому не цікаво, чим я живу і що мені зараз хочеться. Я вирішила, що ми стали чужими один одному і сама подала на розлучення

Мене звати Галина. Мені сорок п’ять років. Десь рік тому я зрозуміла, що більше не хочу жити зі своїм чоловіком. Коли я йому про це сказала, то він зовсім не засмутився, а якось навіть зрадів.

Разом ми вже 26 років, в минулому році святкували срібне весілля. У нас двоє дорослих дітей, які вже покинули сімейне гніздечко. Поки діти були малими, в турботах про них якось не помічалося того, що ми з чоловіком віддаляємося один від одного. Зараз ми живемо самі в кватирі, і інколи за цілий день ми один одному слова не скажемо.

А на мій останній день народження чоловік подарував мені букет червоних троянд. За 25 років шлюбу він так і не запам’ятав, що я не люблю троянди, тим більше червоні. Йому не цікаво, чим я живу і що мені зараз хочеться.

Чоловік три роки тому почав будівництво невеликого будиночку за містом, всі свої сили і час чоловік спрямовує туди. Навіть частенько залишається там ночувати. Одним словом, зараз ми – чужі люди, хоч і продовжуємо називатися чоловіком і дружиною.

Ми з Віктором одружилися, коли йому було 21 рік, а мені – 19. Жили ми всі ці роки нашого шлюбу цілком нормально. Але до сорока років я зрозуміла, що ми просто дуже втомилися один від одного і почала думати про розлучення.

Мені більше подобалося бути одній. Але я кілька років не могла зважитися на розлучення. Я боялася того, що мене не зрозуміють наші діти і наші рідні, наші знайомі. Я не знала, чи зможу жити сама. Я навіть якось дуже сильно боялася самотності. Я ж ніколи не жила сама: спочатку жила з батьками, а потім вийшла заміж.

А потім я нарешті зважилася і поговорила з чоловіком на чистоту. І ось уже пів року я – вільна жінка.

Яке ж це чудове почуття! Напевно, знайдуться люди, які будуть мене засуджувати. Знайдуться і такі, які вважатимуть мій вчинок необдуманим. Але особисто я впевнена в тому, що поступила абсолютно правильно. Тепер я живу так, як мені подобається. Я залишилася жити в нашій квартирі, а чоловікові дістався той будинок, який він ще і досі будує.

Наші діти зрозуміли нас, так що з цим все в порядку. Зараз я живу одна. Я відчуваю, що я стала навіть краще виглядати. Я стала більш спокійною і врівноваженою, стала більш веселою і частіше посміхаюся і радію.

Я сама планую свої вихідні. Я живу тільки для себе, і мені це дуже подобається. Я готую те, що мені хочеться. Прибираю я і перу, коли у мене є таке бажання.

Я багато часу проводжу з подругами, ходжу на різні виставки та концерти. Раніше я не могла собі цього дозволити, хоч і дуже хотіла. Тепер я точно знаю, самотності боятися не варто. У ній є багато позитивного.

Я рада, що я зважилася на розлучення і тепер живу зовсім інакше. Моє нове життя мені дуже подобається. Я знаю, що мій чоловік теж радий нашому розлученню.

Ось як у житті буває.

Фото ілюстративне – MarieClaire.

You cannot copy content of this page