fbpx
Життєві історії
На мій 35-й день народження зібралися найближчі родичі і друзі. На святі були Валерій і Аліна, вони щиро бажали мені щастя, такого, як у них. І навіть не здогадувалися, що твориться в моїй душі. Мабуть, мені краще виїхати куди-небудь за кордон. Якщо я не зміг її забути за 9 років, то не знаю, чи колись взагалі мені це вдасться

Вчора ми святкували мій 35-й день народження. Так як я ще не одружений, то всі хором бажали мені якнайшвидше знайти свою половинку і створити родину. Я приймав привітання, але розумів, що це станеться не скоро. І зовсім не тому, що я завзятий холостяк, ні. Просто я закохався в дівчину, яка є дружиною мого найкращого друга.

Я маю кращого друга. З Валерієм ми дружимо ми давно, більше 15 років. Пройшли разом, як то кажуть, і вогонь, і воду, і все, що належить.

Але 10 років тому мій друг зустрів свою любов. Здавалося б, порадій за одного і влаштовуй своє особисте життя. Ось і я так спочатку вирішив: «Якщо Валерій, нарешті, заспокоївся, пора і мені». Але щось пішло не так. Спілкуючись з його нареченою, я раптом зрозумів, що і мені вона подобається теж. Причому, «чим далі в ліс, тим більше дров», як то кажуть.

Ми частенько проводили час всі разом, спілкувалися, гуляли. Через рік Валерій і Аліна вирішили одружитися. Почесну роль свідка на весіллі, природно, відвели мені. Я був радий, що у мого друга все налагоджувалося. Але десь в глибині душі я розумів, що ніколи не зустрічав дівчини, кращої за Аліну.

Але я твердо вирішив для себе, що сховаю свої почуття кудись глибше, і не заважатиму щастю свого кращого друга. Валерій і Аліна одружені вже 9 років, у них двоє дітей. Вони жодного разу не розходилися, і Аліна жодного разу не збирала валізи зі словами: «Все! Я їду до мами».

Загалом, зразково-показова сім’я. Ми досі дружимо і я частенько буваю у них в гостях. І кожного разу, я дивлюся на Аліну і думаю: «Я хочу, щоб вона була моєю дружиною!». Але ніяких спроб по руйнуванню сім’ї не роблю, і навіть не збираюся. Я багато разів пробував знайомитися з дівчатами і навіть кілька разів у мене починалися відносини. Але потім я розумів, що не хочу пов’язувати життя ні з ким, крім Аліни.

А з огляду на той факт, що вона дружина мого друга, я твердо вирішив, що буду до кінця днів в гордій самоті. Може, я не маю рації, а можливо і так. Не знаю. Але ламати життя найкращого друга і коханої жінки мені не хочеться. Що з цього всього вийде невідомо. Кажуть, на чужому нещасті щастя не побудуєш.

На святі були і мої найкращі друзі – Валерій і Аліна, вони щиро бажали мені щастя, такого, як у них. І навіть не здогадувалися, що твориться в моїй душі.

Мабуть, мені краще виїхати куди-небудь за кордон. Якщо я не зміг її забути за 9 років, то не знаю, чи колись взагалі мені це вдасться.

Фото ілюстративне – freepik.

facebook