На другий день до мене в лікарню прийшов знайомий мого чоловіка і видав: – Поки ви тут народжуєте, моя дружина живе з вашим чоловіком, у вашій же квартирі. Я сіла, бо думала, що впаду. Підійшов час виписки. Чоловік з квітами, з променистою усмішкою і в оточенні наших батьків, приїхав забирати мене. Я намагалася робити вигляд, що нічого не знаю, а вдома, в першу чергу, провела ретельний обшук. Ввечері підійшла до чоловіка і почала з ним розмову.
Я вийшла заміж в 18 років. Моєму чоловікові було на той момент 22. Буквально, через рік після весілля у нас народився син. Назвали Єгором. За матеріалами
Жили ми у мене. Квартира дісталася мені у спадок від бабусі.
Чоловік, особливого інтересу до дитини не виявляв. Весь час посилався на те, що багато працює, щоб забезпечити сім’ю, а дитиною повинна займатися я сама, раз сиджу вдома.
Коли синові виповнилося три рочки, ми з чоловіком вирішили наpoдити ще одну дитину. Чоловік дуже хотів доньку.
На цей раз все далося далася мені важче, ніж в перший раз. Було багато ускладнень.
Чоловік весь час пропадав на роботі і часто додому повертався нетверезий. УЗД показало, що у нас буде дівчинка. Чоловік начебто хотів цього, але по очах було видно, що вже перехотів.
У лікарню я лягла заздалегідь, сина відправила до свої батьків, так як чоловік не захотів з ним залишатися. Народила я міцну здорову донечку.
На другий день до мене в лікарню прийшов знайомий мого чоловіка і, як сніг на голову, видав мені такі слова:
– Поки Ви тут народжуєте, моя дружина «живе» з Вашим чоловіком, у Вашій же квартирі. Ці відносини почалися як тільки ви лягли на збереження.
Я була в такому шоці, що не знайшла навіть, що відповісти. Він не знає, що робити. Замість того, щоб піти і розібратися зі своєю дружиною, він прийшов до мене порадитися.
У них з дружиною троє дітей і він не хоче руйнувати сім’ю, але більше так жити не може, тому що його дружина знову чекає дитину, а він тільки два тижні, як повернувся з піврічного відрядження. Виходить, що його дружина чекає дитину від мого чоловіка!
Після його слів, я буквально «сповзла по стінці», я не могла повірити, що мій чоловік міг так вчинити. Всі фарби світу згасли. Я ж його, негідника, кохала, думала, що він до такого не дійде – довіряла.
Спочатку я хотіла зателефонувати йому. Ні, спочатку, я хотіла увірватися і застукати цю солодку парочку. Потім, навпаки, зненавиділа свого чоловіка, а потім просто взяла себе в руки, а то ще молоко перегорить.
Підійшов час виписки. Чоловік з квітами, з променистою усмішкою і в оточенні наших батьків, приїхав забирати мене. Я намагалася робити вигляд, що нічого не підозрюю, а вдома, в першу чергу провела ретельний обшук.
Природно, «сліди» виявилися відразу. Що робити? У нас двоє дітей. Ось як би ви вчинили на моєму місці?
Стала уважніше спостерігати за чоловіком і зрозуміла, що він мені дійсно бреше. Зважилася з ним поговорити, розповіла, що все знаю.
Він спочатку все заперечував, а потім зізнався, що покохав іншу, що вони чекають дитину, а я йому все життя зіпсувала, народивши йому непотрібних дітей, почуття батьківства до яких, він так і не відчув.
Тобто, я ще й винна?!
Це був остаточний кінець – я виставила його з дому в той же вечір.
Але це ще не все!
Через рік після того, як я з ним розлучилася, мені зателефонувала дівчина і сказала, що вона 8 років тому народила від мого колишнього чоловіка, але він дочку визнавати не захотів. Олеся захотіла зі мною зустрітися. Не знаю навіщо, але я погодилася.
На зустрічі в найближчій кав’ярні, вона розповіла мені, що вона хвора і їй залишилося жити не більше року. Надії немає.
Олеся залишилося сиротою пів року назад і вона дуже переживає за долю своєї дочки. А так як мій колишній чоловік не захотів забрати дочку до себе, тому що його нова пасія навідріз відмовилася від допомоги, Олеся попросила мене взяти дівчинку до себе під опіку, так як не хотіла, щоб дитина потрапила в дитячий будинок.
Я просто не знала, що їй відповісти. Чужа жінка, чужа дитина, до якої я не маю ніякого відношення. Але дивлячись на цю нещасну дівчину, я просто не змогла їй відмовити.
Олеся і її дочка Мілана стали приходити до мене майже кожен день, Мілана виявилася дуже цікавою дівчинкою. Відмінниця, дуже активна дитина, але в той же час дуже розумна і розвинена.
Вона швидко знайшла спільну мову з моїми дітьми. Олеся стала часто пропадати по лікарнях і Мілана стала жити у мене постійно. А через пів року, Олесі не стало.
Олеся зробила так, що б я стала офіційним опікуном Мілани, а через тиждень прийшов нотаріус і оголосив, що Олеся залишила все своє майно мені і дочці. А це квартира, машина і великий рахунок у банку.
Мені повідомили, що я призначена опікуном Мілани і що всі документи вже готові. Схоже Олеся заплатила хорошу суму за дострокове оформлення документів.
З колишнім чоловіком я не спілкуюся, свекруха від моїх дітей відмовилася і з моменту розлучення ні разу не зателефонувала і не дізналася, як у нас справи.
Нещодавно я дізналася, що колишній чоловік знову розлучився, він зробив тест ДНK і дізнався, що його дружина народила дитину не від нього.
І він прийшов і спробував зі мною помиритися. Але я не погодилася. Ви ж розумієте, що після всього, що сталося, любові місця не знайдеться.
У мене тепер троє чудових дітей, про долю яких я повинна піклується, так що в моєму житті немає місця таким зрадником, як мій колишній чоловік.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
