На день народження дочки ми йшли дуже щасливі, в піднесеному настрої, адже ми підготували сюрприз – купили квартиру.
Ми вже уявляли собі, як зрадіють дочка з зятем, адже до того вони 5 років поневірялися по знімним квартирам.
Та на наше велике здивування, зять не те, що не зрадів, а відмовився від подарунку!
В це важко навіть повірити – ми купили квартиру, а зять не хоче туди переїжджати. Гордий дуже, в самостійний.
За роки шлюбу вони змінили вже кілька знімних квартир, платять за них чималу суму, а господарями себе не почувають.
В своїй першій квартирі хотіли дзеркало у ванній повісити – господиня не дозволила.
До того ж, господиня взяла моду ходити до них коли їх немає вдома і перевіряти, що у них лежить в шафах і в холодильнику. То ж за таких умов вони просто були змушені з’їжджати.
Зняли іншу квартиру, але там теж прожили теж недовго – господар раптово пішов від дружини, і квартира йому знадобилася самому.
Зараз вони знімають невелику двокімнатну квартиру, без особливих ремонтів і в віддаленому районі.
Молоді планують купити собі квартиру, але поки-що вони навіть мріяти про це не можуть.
От ми з чоловіком і подумали, що час дітям допомогти. Якісь заощадження у нас були, також ми машину свою продали, і купили гарну двокімнатну квартиру в новобудові.
Квартира вже з ремонтом, потрібно тільки меблі купити, і можна заїжджати.
Про свої плани ми дочці нічого не говорили, вирішили, що зробимо їй сюрприз на день народження.
Цю нерухомість ми оформили на мого чоловіка, але це формальність.
Насправді ми купили її для дочки, ми їм так і сказали, що квартира ця повністю їх, нехай що хочуть там, то і роблять: вішають дзеркала, полички, карнизи, штори купують на свій смак, обставляються меблями.
Дочка скоро дитину народить, так що ми б хотіли встигнути все зробити до народження онука.
Подарували ми урочисто їм ключі, дочка дуже зраділа і дякувала нам за подарунок, а зять навіть не подякував, вийшов з-за столу і пішов в свою кімнату.
Причину ми зрозуміли на наступний день, коли нам зателефонувала дочка і сказала, що вони відмовляються від подарунка.
Зятю не сподобалося те, що ми відразу житло на них не оформили. Він не хоче бути нам зобов’язаним!
Зять вважає, що він не буде в подарованій квартирі відчувати себе господарем. Зараз він живе на свої гроші і на своїй території, що хоче, те і робить.
Не хоче їхати до нас на дачу – не їде. Хоче зустрічати Новий рік у своїх батьків – так і робить.
Він переконаний, що якщо він прийме наш подарунок – то буде нам зобов’язаний.
Ми дуже засмутилися, бо старалися заради них.
Дочка теж засмучена. Їй хочеться мати своє житло. Але чоловік проти і вона не знає, як його переконати.
А нам прикро, що наші старання не оцінили.
Невже ми дійсно зробили неправильно, коли не оформили квартиру на дочку з зятем?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.