Нас з братом мама ростила сама. Жили ми доволі небагато, і тому з юних літ бралися за будь-які підзаробітки, бо розуміли, що крім нас самих нам ніхто не допоможе.
Я добре вчилася, поступила в університет, пішла працювати по спеціальності і стала робити кар’єру.
На даний час я непогано заробляю, живу окремо, мамі допомагаю і комуналку оплачувати, і продуктами, і одягом.
Якось я до неї заїхала, а на ній лиця нема. На столі стоїть якийсь папірець. Я придивилася – це розписка, написана моїм братом. Він позичив у людей 2 тисячі доларів, а от повертати немає чим.
Ці люди, яким він заборгував, знають нашу сім’ю, тому вони звернулися до мами, щоб вона за сина повернула їм борг.
Я була ошелешена, адже знала, що мама і так виплачує кредит Олега, який він взяв рік тому в банку. Там проценти ростуть, потрібно віддавати.
А тепер ще й ця розписка. Мама просто в розпачі. А Олег розводить руками, мовляв, зараз повернути борг він не може, але обов’язково все віддасть, от тільки на роботу влаштується.
Брата мама завжди любила більше, ніж мене. Він народився, коли батьки вже втратили будь-яку надію на те, що у них буде ще одна дитина. Адже довгоочікувану дитину завжди дуже балують. Так сталося з Олегом.
Йому можна було і в школі погано вчитися, і вдома нічого не робити. Вся відповідальність завжди була на мені як на старшій сестрі.
Нашій родині дуже допомагала наша бабуся, мамина мама. А от батьки батька відмовилися допомагати нашій мамі, бо вважали, що вона винна у тому, що він від нас пішов. Вони навіть нас ніколи не відвідували. Батько теж, оскільки після розлучення він переїхав в іншу область.
Олег завжди створював мамі проблеми, але ніколи за це не отримував на горіхи, йому все сходило з рук.
Він не хотів вчитися, але дуже хотів бути багатим. У 25 років Олег познайомився з якоюсь жінкою і поїхав до неї жити. Мама за нього так раділа. Ця жінка була старша за нього на 1о років.
Але через два роки він повернувся до нас, з грошима, з гарним телефоном, із валізою нових речей. Сказав, що життя не склалося, і він шукатиме собі іншу наречену.
Та жінка тоді розповіла нам, що взяла великий кредит, думала будувати з Олегом сімейне життя, але він вирішив піти, і залишив її з боргами.
Я просила брата повернути гроші, та він цього не зробив. Він влаштувався працювати, взяв кредит. Начебто для того, щоб повернути гроші. А потім з’ясувалося, що це неправда.
А тепер ці кредити доведеться сплачувати мамі. Я намагалася переконати маму, щоб вона цього не робила. Я їй казала, що вона це просто не потягне, не впорається. Але мамі все одно. Вона дуже боїться втратити свого улюбленого синочка.
Більше того, мама знає, що у мене є гроші, бо я складаю собі на квартиру, і вона хоче, щоб я цими грошима покрила борги брата.
Але я відмовилася. Якщо мама вирішила його тягнути все життя – нехай так і робить. А я їм обом нічим не зобов’язана.
Мама мене картає, що справжня сестра допомогла б. Хоче, щоб я почувалася винною, наголошує, що я неправильно поступаю.
Але що я роблю не так? Я просто дбаю про себе, бо про мене більше нема кому подбати.
Cпеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube.
Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.
