fbpx

Минув тиждень відколи я свого знайомого зустріла в парку. Я була з коляскою, він зупинився біля мене з дитиною і сказав, що мій чоловік з кумою нашою зустрічається і не все там так просто у них. Я була дуже здивавана, бо Ольгу знаю з дитинства, словам Івана я не повірила тоді. Ввечері додому прийшла і взялася про все розпитувати чоловіка. Шкодую тепер, що не слухала маму

З Михайлом мене познайомила моя найкраща подруга Ольга.

Ми разом були на дні народженні наших спільних друзів колись.

У моєму житті завжди було багато друзів та подруг, у мене багато знайомств, я людина, яка любить спілкуватися.

Але Ольга була найближчою і найріднішою, можна сказати, у нас було багато спільного і багато часу ми проводили разом, пройшли і гарні моменти і негаразди, можна сказати прожили чималий відрізок життя.

Ми дружили ще зі школи, були кращими подружками і за одною партою чимало років сиділи.

Багато що пережили разом, всього і не перерахувати. Ми довіряли одна одній найбільші таємниці. Загалом, Ольга, була важливою людиною у моєму житті.

Я почала зустрічатись з Михайлом і вже через пів року ми одружилися, а ще через рік в нас з’явилася маленька, гарненька і довгоочікувана донечка.

Моя найкраща подруга стала для неї хрещеною мамою, звісно, що іншої і бути не могло.

Але в один момент якось все змінилося, я стала помічати що Ольга почала якось віддалятись.

Наші зустрічі стали рідшими, дзвінки звелися до мінімуму. Я не розуміла в чому справа, адже ми з подругою завжди були не розлий вода, але я припускала що це може бути пов’язано з моєю заклопотаністю.

Я приділяла багато уваги своїй донці та чоловіку, а на друзів і подруг часу у мене ніяк не вистачало.

Ольга ж любила шумні компанії і веселий відпочинок, чого я на даний момент дозволити собі не могла.

Але я помилялась, справа була зовсім в іншому.

Якось я гуляла на вулиці з донькою і зустріла одного свого друга Івана.

Ми з ним давно не бачилися, він зупинився біля нас з дитиною і почали спілкуватись.

Коли ми вже збирались попрощатись, він мені сказав, що знає те, про що довго не наважувався мені розповісти, але мовчати він більше не може, так як дуже мене поважає.

Іван розповів мені, що між Ольгою і Михайлом вже давно є зовсім не дружні стосунки.

Я не могла в це повірити в це, не вкладалося в голові.

Я йшла додому, як в тумані, і вирішила запитати про це свого чоловіка.

На диво він не став мені нічого заперечувати і у всьому зізнався.

На додаток сказав, що планував сам про все розповісти.

Я не могла в це повірити, стояла мовчки і не могла й слова сказати.

Як це? Як таке могло статися?

Дві найдорожчі мені людини мене зрадили.

Не буду описувати все, що я відчувала в той момент, не дай Боже комусь відчути те саме.

Я сказала Михайлу, щоб він йшов з дому і більше не поверталася. З подругою перестала спілкуватися взагалі, видалила її з соцмереж і номер її стерла.

Минув тиждень. Я нічого не знаю: разом вони чи ні зараз. Але я щиро кохаю свого чоловіка і досі.

Мама каже, що я вчинила не правильно, потрібно було все добре зважити, почекати трішки, поговорити з Михайлом відверто.

Мама каже, що таке в багатьох сім’ях буває, але люди долають ці проблеми і далі живуть сім’єю. Мовляв від подруги потрібно було мені відмовитися, а от від чоловіка – ні. Зараз важко жити самій.

А я й досі кохаю Михайла, але не знаю де він зараз. Можливо, варто його відшукати і поговорити з ним? Можливо варто зберегти сім’ю?

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page