Батьки Олесі прожили разом у шлюбі 30 років, і весь час у них було одне таке вагоме правило: тато отримував гроші і всю заробітну плату до копійки приносив додому і віддавав своїй дружині. Чи це заробітна плата, чи підробітки – все в сім’ю. Мама Олесі все життя розпоряджалася сімейним бюджетом: економила, збирала, планувала відпустки і великі покупки. Олеся і сама так вважала, що гроші повинні бути в одних руках, так буде краще для всіх.
Павло і Олеся – молоде подружжя, проте, пару місяців тому у них народилося третє дитя. Старшим дітям вже 4 і 2 роки зараз.
Сама Олеся на сьогоднішній день не працює, сидить з дітьми, і, треба відзначити, вона просто розумниця: і господиня хороша, і мама чудова. Діти завжди чистенькі, одяг випраний і випрасуваний, дружні, вдома порядок, завжди є гаряча їжа, а то ще й пироги або булочки до чаю. З такою юрбою малюків управлятися непросто, проте Олеся робить це блискуче. Павло теж їй до пари – з роботи швиденько поспішає додому, допомагає по господарству і з дітьми сидить постійно, як має нагоду. Одним словом, чудова сім’я.
Один негаразд лише – грошей у них зовсім небагато.
Живе подружжя не зовсім погано за рахунок хорошим господарським здібностям дружини: з недорогих звичайних продуктів вона день за днем складає смачне і різноманітне меню: то запече, то обсмажить, то приготує в тісті, то приправить якимось соусом власного приготування, все таке смачне і ситне. Дуже виручають супи та випічка у вільний час. До того ж Олеся сама навчилася шити і в’язати, це теж виявилося вигідно, адже діти в сім’ї є, з одягу вони швидко виростають і потрібно щось знову і знову. Тканини та нитки ще з маминих запасів, часів дефіциту. Тоді купували все, що на полицях лежало – а тепер стало в нагоді, адже мама так і не використала все. Найбільше часу йде на це стояння біля плити і шиття-в’язання. Але часу у Олесі зараз трохи вистачає, його не шкода, аби щось корисне зробити для сім’ї.
Гроші ж Олеся витрачає дуже економно завжди.
Дружина добре знає всі ціни у всіх найближчих магазинах, намагається нехай і прогулятися з коляскою подалі, але зате купити щось набагато дешевше.
Завдяки тому, що жінка навчилася розумно витрачати гроші то їм ще й на якийсь відпочинок іноді вистачає, на кіно, книги, поїздки з друзями на шашлики, подарунки на дні народження, нові іграшки дітям.
Одне тільки засмучує Олесю: чоловік у неї, на її думку, гроші витрачає марно, не цінує і економити не вміє. Гроші йому дають готівкою. Отримавши зарплату, Павло по дорозі йде в хороший магазин, і там, не дивлячись добре, накуповує всякої всячини. Рулети, ікра, червона риба, дорогі несезонні фрукти, смачні цукерки та якісний торт. Діти радіють і стрибають на кухні, Павло гордий, відчуває себе добувачем, а Олеся сумна, рахуючи залишки авансу. Вона розуміє скільки грошей було даремно витрачено.
– Ні, ну навіщо? – не втомлюється повторяти вона. – Я пів дня стояла біля плити, готувала. Вдома є котлети, овочеве рагу, булочки з корицею, салатик, все свіже, прямо з печі. Тепер, коли на столі ікра і авокадо, булочку і котлету, звичайно, ніхто не їстиме з дітей, все залишиться і відправиться в смітник – викинуті гроші на вітер.
Дружина це не розуміє зовсім. З одного боку, Павло заробляє, має право і витратити один раз. Тим більше не на посиденьки з друзями, він же все додому несе своїм рідним людям, а на продукти для сім’ї, смакоту, які зазвичай вони не купують.
Напевно, треба зрідка собі це дозволяти. Але з іншого боку – Олесі тепер шкода себе. З трьома дітьми, з немовлям у колясці вона під дощем і вітром біжить в магазин який знаходиться в декількох кілометрах, щоб купити молоко на 5 гривень дешевше, вигадує щось приготувати смачне з недорогих продуктів, економить на тому ж світлу і воді, годинами стоїть біля плити, примудряючись зварити з одного філе обід і вечерю для 4 осіб, зайвий раз собі не купить найнеобхіднішого – а тут раз, і не стало третини авансу.
Їй у ці дні таки непросто.
Так вона б на ці гроші замість ікри краще б пару шкарпеток собі купила, врешті-решт! Старшому потрібні кросівки, пральна машинка ледь працює, вмикається через раз, просто дуже необхідна зараз нова праска, у того ж чоловіка джинси вже в дірках, треба нові купувати, а він про це як ніби не пам’ятає.
А ось гроші за всякі підробітки Петро чомусь вважає чисто своїм доходом. Наче й дорікнути немає чим, з останнього підробітку він купив велосипедик старшому синові і очищувач повітря в дитячу – річ потрібна, давно про це думали, але не по їхнім грошам, як вважала Олеся. У них геть праски немає. Вірніше, є, але вже така стара.
У родині, взагалі, перед покупками радитися треба. Тим більше перед великими покупками. І планувати витрати, бажано разом вважає Олеся. А Павло спокійно іноді може сам витрачати гроші, несподівано, навіть не порадившись. Скільки не говори, а нічого не міняється.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
