fbpx
Життєві історії
Минулої суботи у моєї подруги був ювілей, 30 років. Я купила Марині на день народження золоті сережки у формі сердечка, коштували вони п’ять тисяч гривень, ми планували святкувати в ресторані. Але у Марини плани змінилися, ми з нею пішли в магазин, купили продукти і тут Марина мене просить допомогти їй накрити на стіл, бо до неї зараз прийде в гості 15 її колег. Скажу чесно, я була розчарована, адже я приїхала святкувати, а не робити салати

Минулої суботи у моєї подруги був ювілей. Марина святкувала 30 років. Колись ми з нею були не розлий вода, але зараз я працюю в столиці, відстань в 300 кілометрів зробила свою справу – бачимося ми з Мариною вкрай рідко.

Марина планувала гучно відсвяткувати свій день народження. Я була серед запрошених. Оскільки я весь час пропадала на роботі і не могла приїхати в той день, коли Марина святкувала в ресторані, ми з нею домовилися, що відсвяткуємо окремо – замовимо собі столик на двох в ресторані і весь вечір будемо згадувати старі добрі часи, а також ділитися своїми планами на майбутнє. Ця ідея мені дуже сподобалася, адже я мала про що розповісти Марині і вже з нетерпінням чекала на нашу зустріч.

Подруга запевнила мене, що теж дуже чекає на нашу зустріч і зробить наш вечір незабутнім. Сказала, щоб я купила тільки квитки на автобус, а про все інше вона подбає сама. Я купила Марині на день народження золоті сережки у формі сердечка, коштували вони п’ять тисяч гривень. Але я з радістю зробила для подруги такий подарунок, вважаючи, що їй буде приємно.

Відпрацювавши добу, я вирушила в дорогу. По приїзду подруга сказала, що передумала йти в ресторан і відправила мене в магазин. Ми накупили стільки їжі, що ледве донесли додому. По приїзду Марина посадила мене за нарізку, а сама відправилася на кухню. Мені стало відомо, що вона запросила 15 своїх колег і вони з хвилини на хвилину прийдуть. Потрібно було швиденько все приготувати.

Я встигла зробити нарізку і три салати. Марина в цей час займалася тушкованою картоплею.

Нарешті з’явилися її колеги. На мене ніхто не звертав уваги. Я сиділа і намагалася не зімкнуті очей після безсонної ночі. До того ж, в їхній чужій для мене компанії мені було дуже нецікаво. Вони говорили тільки про роботу. Я не могла підтримати бесіду, тому сиділа мовчки і слухала.

У цьому місті у мене була хороша знайома. Я напросилася до неї в гості. Мріяла хоча б лягти і поспати. Я тихенько встала і вийшла, а моя подруга і її колеги цього навіть не помітили.

Зранку я отримала повідомлення від Марини, що я їй зіпсувала свято: приїхала, помовчала і непомітно пішла зі свята. Дуже гарно! Я не спала добу, мчала за сотні кілометрів, щоб нагодувати її гостей і ще вийшла винною.

Додому я поверталася з неприємним осадом. Не знаю, чому моя подруга так зробила. Навіть якщо у неї змінилися плани і їй не вийшло піти зі мною в ресторан, можна було б мене хоча б попередити.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page