У мене є двоє дорослих дітей – син і дочка. Вони вже дорослі, обоє одружені, живуть окремо. Сину 38 років, він у мене дуже успішний, виховують з дружиною двох дочок. Ігор вважає своїм обов’язком піклуватися про мене.
Мені 63 роки, я живу одна, бо чоловіка не стало 5 років тому. Відтоді син і почав мене забезпечувати. Комуналку платить, продукти купує і привозить щосуботи, мій холодильник завжди повний. А ще, син з невісткою мені купують одяг, кажуть, що я ще на роботу ходжу, тому маю одягатися гарно.
Минулої суботи приїхали вони до мене, привезли пакети з одягом. Дивлюся, а там нові чоботи, ціна – 3 тисячі гривень. Кажу сину – ну навіщо було так витрачатися, я б старі відремонтувала. Але невістка проти, каже – Ви, мамо, в колективі працюєте, маєте добре виглядати.
Подякувала я їм, аж розчулилася. Працюю я в школі вчителем, взяла ще пів ставки, зарплата невелика, але мені б вистачило. Проте син наполягає, щоб я свої гроші собі відкладала, а він поки може, буде мене забезпечувати.
Але відкладати я не можу. Бо у моєї дочки кардинально інша ситуація. Марині 34 роки, у них з чоловіком троє дітей і живуть вони разом з батьками чоловіка. Фінансове становище у них дуже нестабільне, тому я розумію, що мушу допомагати.
Частину своєї зарплати я віддаю дочці, але це крапля в морі. Марина в декреті з третьою дитиною, працює один зять і то з перебоями. Свекри вже пенсіонери, теж не мають змоги допомагати.
Син мені продукти приносить, а я ділюся ними з дочкою. Мені одній багато не треба, а про внуків я не можу не думати. Я натякала сину, що сестрі важко, може б він трохи підсобив, але Ігор відповів, що Марина доросла, у неї є чоловік, нехай дають собі раду самі. Мене це трохи засмутило, але в якійсь мірі він правий.
Принесла я в неділю до дочки продукти, які син мені в суботу привіз, і бачу, що чоботи у дочки зовсім порвалися. Питаю, що вона буде робити, а Марина плаче, каже, що в ремонт їх навіть не приймають, а на нові у них грошей нема.
От я і подумала віддати їй ті чоботи, які мені син з невісткою подарували, у нас з Мариною однаковий розмір. Але думаю, чи не образиться на мене син за це?
Фото ілюстративне.
