Моя минулорічна куртка була вже старенькою, зовсім не хотілося в ній цього року ходити на роботу, вона вже в мене років 3. Я декілька разів її приміряла, думала зміню її наступного року, але вона зовсім негарна якась.
Декілька днів було дуже холодно і я таки вирішила купити нову. Зайшла до найближчого магазину і купила звичайну куртку, так, як багато грошей у мене не було, я вирішила зекономити, а одягатися вже потрібно було тепло, адже вночі був невеличкий мороз.
Прийшла додому і усім похвалилася обновкою. Одягла, покрутилася біля дзеркала, ніби нічого. А минулої неділі гуляла в торговому центрі і побачила таку красиву курточку, приміряла її, вона така гарна і яскрава, я в ній, як королева.
Повернулася додому сумною, та куртка не виходила з моїх думок, мені так хотілося її придбати, але я нещодавно купила іншу, просту, звичайну, яка мені й не особливо подобалася, а все тому, що просто хотіла зекономити. Мама розпитала в чому справа, я їй все розповіла. Вона весь вечір ходила мовчазною, а коли чоловік повернувся з роботи, мама сказала:
– Володю, давай купимо нашій Світланці курточку, вона так хоче її, я даю ось тисячу гривень, дай ти їй решту, прошу тебе, сину.
Чоловік засміявся і відразу погодився. Наступного разу я на роботу пішла, як королева, в новій яскравій куртці. А мама ходить в моїй першій, вона їй дуже подобається, наче на неї шита.
Лише мама так може любити.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
