Батьки мого чоловіка жили у шикарному заміському будинку, і я сподівалася, що після весілля ми будемо жити з ними.
Але вони не захотіли нас у себе приймати, і ми пішли на знімання.
Спочатку я на них злилася, але потім зрозуміла, що все на краще, бо жити окремо від батьків – це найкращий варіант.
До того ж, це спонукало нас інтенсивно працювати, щоб швидше купити щось своє.
Ми багато працювали, і зараз вже живемо у власній трикімнатній квартирі, яку самі собі купили, і чим ми дуже пишаємося.
З свекрами у мене зараз стосунки рівні, зустрічаємося ми рідко, по святах.
Свекруха ще нічого, з нею можна було б миритися, а от тато мого чоловіка має непростий характер, впертий, дратівливий, категоричний. У нього на все є своя власна думка, і переконати його хоч в чомусь практично неможливо.
При цьому вважає себе фахівцем буквально у всіх областях, від варіння манної каші до політики, і вічно лізе давати поради – як одягатися, як виховувати дітей, як вести машину, як мити посуд.
Але при всіх своїх недоліках саме свекор всі роки був годувальником їхньої сім’ї.
Свекруха в молодості майже не працювала, при її чоловіку їй це було не потрібно, але зате зараз у неї мінімальна пенсія.
Батьки чоловіка хоч і мали гроші, але нам вони ніколи не допомагали. Зрештою, ми і не просили у них нічого.
Минулої неділі до нас приїхала свекруха, я подумала, що вона в гості зайшла.
Бачу, що вона якась засмучена. Пішли з чоловіком на кухню про щось говорити.
Досиділа мама чоловіка у нас до пізнього вечора, а потім сказала, що залишається у нас ночувати.
Коли вона лягла спати, чоловік мені повідомив, що його батьки розлучаються і тепер мама буде жити з нами.
Претензії свекрухи до чоловіка в основному стосуються побуту: за словами жінки, вона втомилася сорок років стояти біля плити.
Свекор абсолютно нічого не робить вдома: ні яєчню собі не може посмажити, ні чаю налити, буде сидіти і чекати, поки це зробить дружина.
В обов’язки свекрухи входить також прання, прибирання, покупка одягу чоловікові і багато чого ще. І їй набридло його обслуговувати, тому будуть розлучатися.
Я не знала, як на це реагувати, такого повороту ніщо не віщувало.
Свекруха все життя робила «жіночу роботу» мовчки, без образ і претензій, і ніколи навіть спроб не робила залучити до чогось чоловіка.
Сміття викинути – і то не просила: самій, каже, простіше.
І раніше її все влаштовувало. А тут раптом вирішила змінити життя.
Не знаю, як так сталося, але при розлучення свекруха від їхнього будинку нічого не отримає, бо свекор все правильно в свій час оформив.
Так що залишиться вона і без житла, і без грошей, з своєю мінімальною пенсією.
Тому вона вже заявила, що сподівається на нашу допомогу! Мій чоловік у неї єдиний син.
Ми живемо у власній трикімнатній квартирі і в одну кімнату планує заїхати свекруха.
Але у нас двоє дітей, син у восьмому класі і донька в сьомому.
Як ми всі тепер маємо жити разом, я не уявляю?
Чоловік сказав, що маму він не залишить і вона найближчим часом переїде до нас.
Тоді я йому сказала, щоб йшов до свого батька і говорив, щоб той переписав свій будинок або на мого чоловіка, або на наших дітей. Бо знаючи характер свекра, я не здивуюся, коли будинок відійде чужим людям.
А раптом він надумає вдруге одружуватися.
Але чоловік до батька йти не хоче, образився через матір.
Що мені робити в цій ситуації, я не знаю?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
