fbpx
Життєві історії
Минулого тижня у Валентини був ювілей – 65 років. В кафе зібралася вся родина і друзі. Всі дарували іменинниці гроші, а рідна донька принесла троянду і згорток паперу. Всі присутні його роздивлялися, Валентині так соромно було

Я нещодавно стала свідком дуже цікавої історії у родині. Щиро кажучи, ситуація була дивна і не дуже зрозуміла для мене, мені не вдалося зробити висновок, хто ж тут завинив і чи можна було хоч комусь поступитися.

Звісно люди різні бувають і на одні речі можуть дивитися зовсім по-різному.

Хочу і вам розповісти цю ситуацію, адже цікаво. що думають люди і як дивляться на такі речі.

На минулому тижні у моєї колежанки Валентини Петрівни був день народження. Це був її справжній ювілей.

Жінка вирішила зустріти його в кафе за невеличким святкуванням і запросила туди чимало друзів, усю родину і сусідів.

Ніхто з присутніх, на той час, навіть і не здогадувався, що щоб відсвяткувати це день народження, Валентина взяла кредит.

Про це лише знала її рідна донька Вікторія.

Справа в тому, що сама Валентина завжди жила скромно, можна сказати так бідово.

Моя колежанка завжди економила на всьому, постійно відкладала гроші для своєї доньки, скільки я її пам’ятаю, і про всяк випадок.

А цього разу 65 років вирішила відсвяткувати з гарно, казала, що на душі недобре, все життя економила на собі кожну копійку. Валентина говорила, що зараз в країні всім складно, вона змінила свої цінності життєві і розуміє, що слідуючого дня народження може не бути, а вона жодного разу його не святкувала з гостями.

Валентина дуже сподівалася, що гроші їй повернуться у вигляді конвертів та подарунків, ще й багато хороших вражень залишаться надовго, адже скільки його того життя.

Усі присутні люди дарували Валі гроші і квіти, а рідна донька Вікторія принесла лише малюнок свого трирічного сина і одну троянду.

Можливо не всі розуміють, але я особисто знала, що у Вікторії фінансові проблеми, адже чоловік один працює на мінімальну зарплату, грошей особливо немає.

Усі малюнок онука Валентини увесь вечір розглядали, передавали його з рук в руки і запитували, а що ще подарувала донька.

Валентині стало незручно, вона щось подумала, навіть не знала, що сказати, якось соромно було говорити правду. Тому сказала родині, що донька їй ще й тисячу гривень вручила.

День народження відсвяткували гарно, гості розійшлися додому, а донька підійшла до мами і сказала, що тисячу гривень, яку вона так хоче, вона їй завтра принесе, позичить у свекрів.

Вікторії було прикро, що мама сказала неправду, просто вигадала подарунок заради людей, хоча знає, що Вікторія зараз в декреті сидить, чоловік лише один працює і кредит у них.

Донька вважає, що мати могла б зрозуміти, та й малюнок дитини – такий щирий подарунок, намальований з любов’ю до бабусі, а вона посоромилася сказати, що це і є їх подарунок, що щастя не в грошах.

Гроші наступного дня Вікторія перекинула мамі на картку, Валентина, звісно, хотіла б їх повернути, та донька телефон не бере і сама не телефонує. А жінка й не розуміє в чому вона винна. Хіба є тут її вина?

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page