fbpx
Життєві історії
Минулого тижня до мене в гості приїжджав мій син з невісткою. Вони вже запланували поїздку до Туреччини і хочуть, щоб я няньчила їх трирічного сина. Мої свекри щовихідних сидять з їх дитиною, і невістка подумала, що я теж буду в них на побігеньках, але я відмовила. Тиждень сидіти з онуком я не збираюся

В житті у мене сьогодні склалася не проста ситуація. За освітою я вчитель німецької мови та спочатку працювала за професією, але потім вивчення іноземної мови в школах змінили на англійську, і я залишилася без роботи. Деякий час я ще перебивалася репетиторством, але потім пішла працювати на завод. Містечко у нас невеличке і особливого вибору роботи немає. Тому останні десять років я ходила на нецікаву роботу, і як порятунку чекала виходу на пенсію.

І ось цей довгоочікуваний момент настав: в наступному місяці я виходжу на заслужений відпочинок і нарешті зможу сидіти вдома і займатися своїми справами, більше гуляти та насолоджуватися життям. Але не тільки у мене, виявляється, були плани на мій заслужений відпочинок.

Минулого тижня до мене в гості приїжджав мій син з невісткою і дитиною. Так вони вже запланували поїздку до Туреччини і хочуть, щоб я няньчила їх трирічного сина, поки вони будуть ніжитися під жарким сонечком. За фактом, звичайно, це мій онук і я як бабуся могла б з ним і посидіти. Але я абсолютно не звикла проводити час з маленькими дітьми і це дуже складно для мене. Та й взагалі, по-моєму, це якось не правильно з їх сторони: не встигла я вийти на пенсію, як вони вже хочуть спихнути свою дитину на мене.

Я так чекала свого виходу на пенсію, щоб нарешті відпочити, приділити час собі і своїм бажанням. А діти зовсім не думають про мене, їм лише б спихнути на когось свої проблеми, а самі відпочивати будуть. Коли мій син був маленьким, мені ніхто не допомагав з ним. Чоловік був днями на роботі, а я одна крутилася з дитиною. Про те, щоб батьки посиділи пару годин з онуком, і мови не могло бути. Ми батьки, а значить і син всюди з нами. Звідки у мого сина такі поняття, що можна ось так просто віддати онука мені на цілий тиждень, розуму не прикладу.

Ймовірно, це невістка його намовила. Її батьки майже на кожних вихідних сидять з онуком, як ніби у того немає рідних мами і тата. Так вона вирішила, що і я буду у них на побігеньках, і синові моєму це представила так. Коли я відмовила їм, то син непривітним тоном почав звинувачувати мене в тому, що я погана бабуся.

Чому я замість заслуженого відпочинку повинна сидіти з їхньою дитиною? Я думала вже над тим, що в Туреччину кожен день не літають, і разочок можна було б і допомогти дітям. А раптом вони потім вирішать, що це в порядку речей і вся моя старість пройде в догляді за онуком? Не так я собі уявляла вихід пенсію. Я думала, що нарешті зможу і сама кудись поїхати відпочити, а якщо вже і залишуся вдома, то точно зможу спати вдосталь, читати та дивитися телевізор. А з онуком, то погуляй, то пограй, то кашку звари. Я вже не в тому віці.

Загалом, я не знаю, як вийти з цієї ситуації. І поганою бабусею бути теж не хочеться, і як допомогти, щоб це не ввійшло у дітей в звичку не знаю. Син уже ніби як образився на мене, а мені сперечатися з ними зовсім не хочеться не хочеться. Хочеться спокійної, тихою старості. Може все ж разок погодитися? Але не знаю, чи варто.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – obzor.io.