fbpx
Життєві історії
Минулого року, в березні, в Ірини був день народження. Вона всього накупила, приготувала багато смачних страв і покликала всю родину до себе в село. Правда хатинка маленька у неї

Ірина, так вийшло, одна з чималої родини залишилася з сім’єю жити в селі, всі родичі обжилися давно в місті.

Але її велика родина часто на усі свята любила в селі гостювати, а особливо навесні та влітку, адже це така гарна та чудова пора. Усі дружно приїжджали до Ірини в гості, часто навіть без попередження, навіть, якщо місця не вистачало всім в її маленькій хаті, то ночували на горищі, усім було весело, святкували в дружній компанії.

Ірина, хоча мала багато клопоту тоді, але дуже любила ті дні, коли вся родина гостювала у неї вдома, хоча жодної хвилини не могла присісти. Жінка, нічого не шкодуючи, все найсмачніше виставляла на стіл, аби всі все їли і були задоволені.

А два роки тому двоюрідна сестра Ірини купила великий будинок в селі: двоповерховий, зробила там шикарний ремонт. Вони з чоловіком мають непогані гроші. І вся родина стала приїжджати до неї, хату Ірини стали вже зовсім оминати.

А в березні, минулого року, в Ірини був день народження, вона наготувала різної смакоти, запросила, як завше, всю свою велику родину, вона вже так робила багато років підряд. А коли настало свято і вся родина стала з’їжджатися до Ірини, то родичі стали крутити носами, щось вигадувати, їм як не одне не подобалося, то інше. Одне поперед одного говорили, що в Ірини хата мала, краще взяти усі страви і піти до сестри, у неї місця багато і просторо дуже.

Свій день народження того разу Ірина зустрічала в хаті у сестри, хоча душею зовсім не хотіла цього. Прикро було від того, що всі роки приймала родину у себе, а тепер їм і хата мала і сісти ніде. Багато часу пройшло, родичі рідко до неї тепер приїжджають, кажуть, що їм краще в її сестри гостювати, в неї хата велика: світло і просторо.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page