fbpx

Минулого року на Різдво приїхав син з Ларисою до матері, якраз за столом сиділи, як мала Настуня прийшла до сусідки-бабусі заколядувати. Олена відразу побачила, що син її зблід, коли дівчинка зайшла до них в хату. Літня жінка глянула на дитину, на сина – ой лишенько, як же раніше вона не побачила цієї схожості? Настя ж як дві краплі води схожа на Богдана! Він і є тим чоловіком, який відмовився від Оксани і її дитини

Олена так би і не дізналася таємницю свого сина, якби не один випадок. І як же вона раніше не помітила цього сама?

Життя у жінки було дуже непростим. Вони з чоловіком довго дітей не мали, а коли вже будь-яку надію втратили, то зрозуміла Олена, що дитя під серцем носить. Тоді їй було майже 40 років.

Народився хлопчик, раділи батьки, сина назвали Богданом, бо і справді вважали, що він їм Богом даний. Своєму єдиному синочку Ольга з чоловіком нічого не шкодували, виконували кожну його забаганку.

На жаль, чоловік не довго тішився спадкоємцем, бо пішов у засвіти, коли синочку всього 10 років виповнилося. Тому, весь тягар по вихованню і забезпеченню дитини тепер ліг на тендітні плечі Олени.

Виріс Богдан дуже красивим хлопцем, після закінчення школи поїхав в місто, в університет поступив, додому приїжджав рідко, здебільшого по продукти і гроші.

Всі дівчата в селі були закохані в красеня Богдана, а він привіз собі наречену з міста.

Не сподобалася Лариса Олені, якась занадто зверхньою була, але ж що вона могла сказати, коли син сам її вибрав? Та й майбутня невістка була справжньою багачкою, з квартирою і машиною – про таке Олена навіть ніколи не мріяла, і сама не могла цього дати сину, а йому так в житті пощастило.

Після вигідного одруження син зовсім забув про свою матір, приїжджав раз в рік, бо казав, що у нього справ багато, а часу мало.

Але Олена не ображалася, дякувати Богу вона сама давала собі раду, та й добре, що поруч Оксана, сусідка, живе. Хороша вона, завжди Олені допомагає. От лише не пощастило їй в житті, вона в місто поїхала вчитися, а повернулася додому з дитинкою.

Батько дитини відмовився від них, то ж Оксана ростить дівчинку сама, Настусі вже 11 років, така ж красуня, як і її мама.

Дитина також до Олени часто забігає, бабусею її кличе. А Олена радіє, цукерки для неї завжди у шухляді тримає.

Своїх рідних внуків, на жаль, у Олени немає, бо у Лариси виявилися якісь серйозні проблеми із здоров’ям, і вона не може поки-що народити дитину. Але вони з Богданом рук не опускають, їздять по всіх лікарях, де тільки можна, навіть в церкву стали ходити, щоб вимолити в Бога дитя.

А минулого року на Різдво приїхав син з Ларисою до матері, якраз за столом сиділи, як мала Настуня прийшла до сусідки-бабусі заколядувати.

Олена відразу побачила, що син її зблід, коли дівчинка зайшла до них в хату.

Літня жінка глянула на дитину, на сина – ой лишенько, як же раніше вона не побачила цієї схожості? Настя ж як дві краплі води схожа на Богдана! Він і є тим чоловіком, який відмовився від Оксани і її дитини!

Ввечері на Богдана чекала серйозна розмова. Олена вперше в житті вирішила добряче відчитати сина. Питала, як він міг так вчинити з Оксаною і своєю рідною дитиною?

Богдан мовчав, бо що він міг сказати в своє оправдання? Гріх вчинив, відмовився від рідної дитини, бо боявся, що коли Лариса дізнається про це, то кине його, і зірветься вигідне для нього одруження.

– Знаєш що, синку, – сказала Олена. – Ти мусиш все виправити, і в усьому зізнатися і Ларисі, і своїй донечці, адже дитина при живому батькові напівсиротою росте. Сподіваюся, Лариса тебе пробачить. А там, дивись, може і Господь і змилостивиться над вами, і дасть вам ще діточок…

Хоч і важко було все це, але Богдан зробив все, як просила мама. Ларисі він в усьому зізнався, вона хоч і була дуже розчарована, але не пішла від нього.

І з Оксаною поговорив, попросив у неї пробачення, і вони разом Насті про все розповіли. Відтоді все фінансове забезпечення по дитині Богдан взяв на себе, відразу купив донечці багато обновок і іграшок, яких у неї ніколи не було. Життя дитини і справді дуже змінилося.

Змінилося і життя Богдана з Ларисою, бо Бог, нарешті, почув їхні молитви. В цьому році на Різдво вони знову приїхали до Олени і сповістили радісну новину – невістка чекає на двійню.

Найбільше цій новині тішилася Настуня, бо тепер у неї ще буде братик з сестричкою.

Отак доля переплела життя цих людей. Так, людям властиво робити помилки, але головне – вміти їх вчасно виправити.

Свою хату Олена записала дарчою на Настусю, вона їй більше потрібна. Це така компенсація за втрачені роки. Сподівається Олена, що і Оксана, і внучка її пробачить.

Літня жінка лише одного не розуміє – як за стільки років вона сама не здогадалася, що Настя – її рідна онука?

Олеся Біла.

Cпеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube.

Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.

You cannot copy content of this page