Весь останній місяць я находжуся зовсім в якомусь дивному стані, який навіть не можу описати зараз.
Справа в тому, що я недавно зустріла свого колишнього. І, сказати чесно, я не очікувала що його рівень життя піднявся настільки сильно, це для мене стало дуже великою несподіванкою. Природно, я почала перевіряти його сторінки у соціальній мережі і була настільки здивована, що перші кілька днів просто не вірила у те, що побачила.
І зараз я відчуваю себе дуже нерозумною жінкою, тому що розлучилася з ним у минулому через його борги і перспективи залишитися у постійній бідності. Я розумію, що це звучить дуже негарно, але це дійсно так.
Я все ніяк не можу пробачити сама себе, адже саме я його упустила тоді Андрія. Так, частково це через те, що моє життя не склалося так добре, як у нього. Хоча всі перспективи завжди були на моєму боці. У мене навіть освіта в рази краща, ніж у нього, як і родовід, проте я живу на середньому рівні життя, а він на дуже високому зараз.
Кажуть, що життя несправедливе. Саме це і намагалися довести мені мої подруги. Однак легко таке говорити, коли у тебе в житті все добре. У випадках же, коли ти розумієш, що багато втратив, говорить про несправедливість, щоб прийняти своє становище, просто нерозумно.
Дивно, звичайно, але перші кілька разів я навіть намагалася їм пояснити всю абсурдність цієї ситуації. Близькі мої люди хоч і підтримували мене, але я розумію, що вони до кінця не можуть усвідомити про що я намагаюся з ними говорити. Я також розповіла про це своїй матері і вона лише розчарувано знизала плечима. Сказала, що в житті так буває і не варто заради цього ось так сумувати, як я зараз це роблю. І я розумію, що вона має рацію, але ж невже ніхто ніколи з таким не стикався? Яке ж це не приємне почуття.
При зустрічі я намагалася з ним поговорити, але розмова якось між нами зовсім не складалася. Він не ігнорував мене. І не намагався чимось дорікнути, або показуючи свою перевагу. Просто розмовляв так, ніби я його стара знайома, з якою його нічого не пов’язує.
Це вразило мене найбільше. З його ж боку я зустріла таке нейтральне ставлення.
Загалом, я все-таки хочу ще раз з ним зустрітися, але вже наодинці. Він навряд чи погодиться і я сама не до кінця розумію про що мені з ним говорити, але мені просто здається, що це потрібно і допоможе мені. Все-таки колись ми були з ним одружені, ми рік прожили у шлюбі, а зараз ставимося один до одного як незнайомі люди.
Що мені робити, щоб повернути Андрія?
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – volynnews.
Популярні статті
- Одного вечора, коли я поверталася з роботи, швиденько забігла в супермаркет і побачила там чоловіка своєї найкращої подруги з незнайомою жінкою. Вони купували якісь продукти, овочі, фрукти і клали все в один кошик. Я не могла до них підійти, а коли повернулася додому, то відразу набрала Івана. Тоді я дізналася, що він зраджує Марині. Іван попросив нічого не розповідати його дружині, бо він хоче залишитися в сім’ї. І тоді я зробила велику помилку
- Дочка вважає, що якщо я вийшла на пенсію, то повинна кинути всі свої плани і повністю зануритися у онуків. Я не відмовляюся зовсім, час від часу я можу побути з ними. Але кожного дня на постійній основі я не згодна. Я почала брати замовлення по шиттю. Клієнтки дуже задоволені моєю роботою. Зрештою, у онуків є батьки, які і повинні ними займатися. Чому цим вихованням повинна займатися я
- Я все обміркувала, і вирішила, що повністю віддати будинок братові буде нерозумно. Продавши ділянку з будинком можна було купити двокімнатну квартиру. Знаючи, що брат спустить спадок дуже швидко, я наполягла на своїй частці. Думала – нехай будинок буде наш спільний, брат може жити в ньому, ніхто його не гонить, сподівалася, що він стане більш розсудливим, але куди там
- Робота у мене доволі високооплачувана, я вже купив собі квартиру і машину, їжджу відпочивати за кордон, маю якісь заощадження. Мого брата це дуже сильно дратує, але він нічого для цього не робив. Жодного разу не поцікавився, що й до чого. Лише стверджував, що мені пощастило. Але він навіть собі не уявляє, що мені довелося пережити. І якось трапилася у нього така ситуація, що йому знадобилися гроші. Він відразу ж звернувся до мене за допомогою. Я ж рідний брат і «зобов’язаний йому допомогти». Ось тільки я йому відмовив
- Через день народження подруги, я ледь не розлучилася з чоловіком. Я хотіла подарувати їй дві тисячі гривень, а чоловік сказав, що це забагато. Коли я про все розповіла своїй мамі, вона стала на сторону мого чоловіка, а мені порадила купити подрузі в подарунок кришталеві фужери. Добре, що я послухала маму, вона у мене дуже розумна жінка