fbpx

Минулого місяця я зустріла Андрія, свого колишнього чоловіка. Я ледь його впізнала, навіть не знала про що з ним говорити. А ввечері, коли прийшла додому, стала шукати його сторінку в соцмережі. Дивилася і дивилася фото, як у нього склалося життя. І вирішила для себе, що мені ще раз потрібно з ним обов’язково зустрітися, я маю йому у чомусь зізнатися

Весь останній місяць я находжуся зовсім в якомусь дивному стані, який навіть не можу описати зараз.

Справа в тому, що я недавно зустріла свого колишнього. І, сказати чесно, я не очікувала що його рівень життя піднявся настільки сильно, це для мене стало дуже великою несподіванкою. Природно, я почала перевіряти його сторінки у соціальній мережі і була настільки здивована, що перші кілька днів просто не вірила у те, що побачила.

І зараз я відчуваю себе дуже нерозумною жінкою, тому що розлучилася з ним у минулому через його борги і перспективи залишитися у постійній бідності. Я розумію, що це звучить дуже негарно, але це дійсно так.

Я все ніяк не можу пробачити сама себе, адже саме я його упустила тоді Андрія. Так, частково це через те, що моє життя не склалося так добре, як у нього. Хоча всі перспективи завжди були на моєму боці. У мене навіть освіта в рази краща, ніж у нього, як і родовід, проте я живу на середньому рівні життя, а він на дуже високому зараз.

Кажуть, що життя несправедливе. Саме це і намагалися довести мені мої подруги. Однак легко таке говорити, коли у тебе в житті все добре. У випадках же, коли ти розумієш, що багато втратив, говорить про несправедливість, щоб прийняти своє становище, просто нерозумно.

Дивно, звичайно, але перші кілька разів я навіть намагалася їм пояснити всю абсурдність цієї ситуації. Близькі мої люди хоч і підтримували мене, але я розумію, що вони до кінця не можуть усвідомити про що я намагаюся з ними говорити. Я також розповіла про це своїй матері і вона лише розчарувано знизала плечима. Сказала, що в житті так буває і не варто заради цього ось так сумувати, як я зараз це роблю. І я розумію, що вона має рацію, але ж невже ніхто ніколи з таким не стикався? Яке ж це не приємне почуття.

При зустрічі я намагалася з ним поговорити, але розмова якось між нами зовсім не складалася. Він не ігнорував мене. І не намагався чимось дорікнути, або показуючи свою перевагу. Просто розмовляв так, ніби я його стара знайома, з якою його нічого не пов’язує.

Це вразило мене найбільше. З його ж боку я зустріла таке нейтральне ставлення.

Загалом, я все-таки хочу ще раз з ним зустрітися, але вже наодинці. Він навряд чи погодиться і я сама не до кінця розумію про що мені з ним говорити, але мені просто здається, що це потрібно і допоможе мені. Все-таки колись ми були з ним одружені, ми рік прожили у шлюбі, а зараз ставимося один до одного як незнайомі люди.

Що мені робити, щоб повернути Андрія?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – volynnews.

You cannot copy content of this page