Микола перший раз зустрів Віру на маленькому корпоративі, жінка йому дуже сподобалася, вони весь вечір спілкувалися, чоловік не відходив від Віри, весь час намагався проводити з нею. Вони разом працювали у одній великій фірмі. Так склалося, що їх офіси були у зовсім різних будівлях, і вони ніколи до цього вечора не зустрічалися.
Віра була дуже гарною жінкою, вона відразу сподобалася Миколі, і він запросив її до повільного танцю. А коли святкування скінчилося, він викликав таксі і поїхав провести жінку.
А вже наступного ранку Микола приніс в офіс великий букет квітів, на Віру усі коліжанки дивилися із заздрістю. Їхній роман закінчився тим, що вони почали разом жити. Микола зробив пропозицію своїй коханій і вони відразу одружилися. Сімейне життя у них було вже аж надто чудовим, молоде подружжя постійно їздило кудись відпочивати, зробили красивий дорогий ремонт в квартирі. Вони обоє добре заробляли на той час своїй фірмі, тому ніколи ні в чому собі не відмовляли і не економили на собі.
Єдине, що останнім часом стало турбувати Миколу, так це те, що його кохана дружина дуже часто спілкувалася по телефону з кимось зі своїх родичів, вона могла провести з телефоном декілька годин, а на питання чоловіка лише віджартовувалася, але було видно, що її щось вже аж надто хвилює, про що вона зовсім не хотіла розповідати своєму чоловікові.
І Микола ніколи б не звернув на це уваги, якби Віра не розмовляла у ванній кімнаті з зачиненими у ній дверима, адже вона ніколи їх не зачиняла раніше, крім них в квартирі нікого не було.
Коли молоде подружжя святкувало весілля, то з боку нареченої були лише її подруги, а щодо того що не були запрошені родичі дружини, то вона відразу сказала, що останні роки взагалі вони з нею не спілкуються, та й в поганих відносинах вони були завжди. А батьків у неї вже давно немає, виходить, що залишилася зовсім одна.
Відтоді минуло вже 3 роки, подружжя живе добре, навіть дуже. Чоловік з дружиною жили й далі щасливо, і досі вели себе як молоді наречені, які лише нещодавно взяли шлюб. Вони постійно були усюди разом, і ходили гуляти за ручку. Микола почав було вже й говорити дружині про дітей і як він мріє незабаром стати батьком, і мріє дуже мати аж трьох діток. Але дружина щодня говорила, що зараз не час навіть і думати про це, а ось через пару років, можливо, потрібно буде зайнятися і цим важливим питанням. А зараз віра постійно вмовляла свого чоловіка пожити лише для себе.
І якось вийшло так, що одного разу Віра пішла у ванну, а на її телефон хтось вперто телефонував. Телефон не вимикався просто, а вперто грав одну і ту ж мелодію.Миколі дуже заважала мелодія телефонного дзвінка і він вирішив відповісти на настирливий дзвінок. Але був дуже здивований, адже на іншому кінці телефону невпинно говорила якась жінка, яка вже була, напевно, у досить поважному віці, вона постійно повторювала одне і теж, говорила щось про покинутих дітей і просила хоча б вислати грошей на одяг та харчі, адже їм зараз зовсім скрутно, жити на одну пенсію, на елементарні речі та продукти не вистачає, а Віра забула про них, і грошей не пересилає вже давно, діти їсти хочуть.
Микола спочатку взагалі ще не міг зрозуміти чому його дружині Вірі телефонує ця дивна і незнайома йому жінка і сказав, що вона, напевно, помилилася номером і зателефонувала не тій людині. Але коли співрозмовниця представилася мамою його дружини і сказала, що у неї вже є двоє дітей, про яких вона не хоче нікому розповідати, бо хоче влаштувати своє особисте життя. До яких вона зовсім не приїжджає і не допомагає старенькій геть нічим, то Микола мало не впав.
Він з нетерпінням дочекався коли Віра повернеться з ванни і попросив у дружини чітких пояснень. Віра не стала приховувати, що у неї є діти. Вона віддала на виховання їх ще маленькими своїй мамі, вони живуть зараз з старенькою в селі, і як тільки добре влаштується в житті сама, то забере їх до себе, у свою родину, вона завжди надіялася, що чоловік без зайвих вагань прийме її дітей і виховуватиме, як рідних.
Згодом вона зрозуміла, що їй добре жити одній і забирати дітей вона не хоче тепер. Віра лиш час від часу перекидає гроші на мамину картку на дітей, а останнім часом і того не робить, адже їй самій на шикарне життя не вистачає, багато мрій має та запитів, які щораз ростуть.
Микола не мав наміру жити з такою жінкою більше ні дня і пішов від неї. Віра ще довго намагалася повернути чоловіка, але той лише подав на розлучення і навіть спілкуватися з нею не хотів більше.
Микола довго не міг прийти в себе і почати будувати своє особисте життя, він не міг повірити в те, що міг так помилитися в людині, і як вона могла жити шикарно, коли рідні діти не мали що їсти. А ось Віра не встигла отримати розлучення, як дуже швидка змінила роботу і знайшла іншого коханого, ходить тепер і знову сяє від щастя. Красива, молода, усміхнена. Та чи надовго.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.
