fbpx
Життєві історії
Ми живемо небагато, зараз грошей ледь на елементарні речі вистачає. А нещодавно донька мого чоловіка від першого шлюбу стала натякати батькові, що хоче купити собі квартиру. Дмитро ніколи не міг їй ні в чому відмовити, і я стала думати, що мені зробити, щоб чоловік не економив на нашому маленькому синові, адже його донька вже доросла жінка

Я виходила заміж з великого та щирого кохання, 4 роки тому. До нашої зустрічі чоловік вже був два рази одружений, і від першого шлюбу у нього є дитина. Дочка Дмитра вже досить доросла: в цьому році їй виповнюється 24 роки, вона живе окремо від батьків і начебто збирається незабаром виходити заміж.

Раніше я вважала, що дорослі діти – не перешкода для створення нової сім’ї, і не бачила в них нічого поганого. Думала, що це навпаки добре: адже Дмитрові вже не потрібно виплачувати аліменти, не потрібно няньчитися зі своєю першою старшою дитиною, адже в такі роки вони вже зовсім самостійна людина, і він зможе повністю присвятити себе нашій сім’ї і нашій спільній дитині. Але надії мої, на жаль, не виправдалися зовсім: час показав, що ця доросла дівчина звикла сидіти на утриманні лише свого батька, їй так добре, тому вона не збирається залишати свого батька.

Спочатку я не бачила проблеми в тому, що Дмитро – хороший батько для своєї дочки від минулого шлюбу. Сподівалася, що якщо він так добре піклується про свою старшу донечку, то і про наших з ним дітей теж дбатиме не гірше.

Ці роки, які ми разом прожили у шлюбі, сподівалася, що «ось ще трохи перечекаю, і його дочка стане самостійною, а ми зможемо зітхнути спокійно, і зайнятися власними справами: зробимо нарешті у нашій квартирі ремонт, народимо малюка і будемо робити все для того, щоб у нашого дитяти було тільки все саме краще.». Але в підсумку вийшло так, що у нас з’явилася дитина, а левова частка уваги і грошей його татуся все так же йде на сторону – його дорослій доньці.

Я просто не розумію, чому ми з маленьким сином повинні на всьому економити, чому я маю відкладати гроші, щоб чоловік міг допомагати цій дорослій дівчині, яка вже сама може вийти на роботу і забезпечувати себе. Вона постійно у нього щось просить: то гроші на нові сукні, то допомога в покупці туристичної путівки.

А останнім часом донька мого чоловіка стала говорити про те, що хоче свою власну квартиру, і все частіше і частіше про це батькові говорить. Я вже стала хвилюватися, що Дмитро погодиться допомогти своїй доньці, і тоді нам з сином взагалі доведеться перейти на хліб з водою, адже заради економії ми і так вже від багатьох навіть елементарних речей відмовилися: купуємо речі тільки з рук або по акції, іграшки шукаємо дитині лише ті, які вже були в використані.

Набридло жити, постійно відмовляючи собі і дитині в чомусь, щоб Дмитро більше грошей назбирав. Вважаю, що у дочки чоловіка просто немає совісті, вона спеціально у батька, раз вона так негарно користується добротою свого батька, вона ж знає, що в нього є сім’я і мала дитина, і знає, що він заробляє небагато.

Дмитро, щоб виконати всі прохання своєї доньки, працює по 6 днів на тиждень, а іноді ще й підробляє після зміни. Прийшовши додому – лягає відпочивати дуже втомлений, і йому вже не до ігор з нашим малюком, і не до допомоги мені по господарству.

Мені здається, що я маю повне право на те, щоб сказати Дмитрові, щоб він обрав між своєю донькою і нашою сім’єю. Через це, ми з чоловіком постійно сперечаємося. Дмитро просить мене перестати рахувати «чужі гроші». Але я не можу зрозуміти, як вони можуть бути чужими, якщо ми – одна сім’я?

Що мені зараз робити в ситуації, що склалася? Розлучатися не хочу, тому що кохаю свого чоловіка і Дмитро хороша людина, але хочу для своєї дитини нормального життя, щоб він не дивився з захватом на нову іграшку, яку я йому можу купити раз в місяць.

Чи зможе Дмитро перестати допомагати своїй доньці і віддавати їй нашу останню копійку?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

You cannot copy content of this page