fbpx

Ми жили разом з батьками, обидві наші сім’ї скидалися на їжу та господарські потреби, а чоловік все враховував, казав збирати чеки, я вела книгу обліку. Іноді були суперечки з мамою, що багато на їжу пішло. Мама любить купити кращих продуктів: ікорку, ковбаску, тортик та інші ласощі. Але чоловік це не підтримував і мама іноді купувала за власний рахунок, а нас пригощала

У нашій родині є приватизована на трьох квартира: на маму, брата і на мене. Батьки її завжди здавали. Три роки тому я вийшла заміж, рік тому у нас народилася донечка. Спочатку ми жили з батьками, які живуть у великій чотирикімнатній квартирі, але нещодавно ми переселилися від них. З мамою та татом залишився брат-студент.

Коли ми жили разом, іноді траплялися непорозуміння. Чоловік занадто економний, обидві наші сім’ї скидалися на їжу та господарські потреби, а він все враховував, змушував збирати чеки, я вела книгу обліку. Іноді були суперечки з мамою, що багато на їжу пішло. Мама любить купити кращих продуктів: ікорку, ковбаску, тортик та інші ласощі. Але чоловік бурчав і мама іноді купувала за власний рахунок, а нас пригощала.

Мама не дуже любить прибирати, може запросити клінінг, аби самій підлоги не мити. Чоловік ці витрати не приймав.

Коли я чекала дитину, ми поговорили з мамою, що нам треба жити окремо. Мама погодилася і відмовила квартирантам на черговий термін продовження оренди. Ми з чоловіком зробили до народження доньки невеликий ремонт в цій квартирі, частково замінили техніку, купили дитячу і собі спальню. Чоловік тоді дуже добре заробляв. У тата з мамою теж пристойний дохід, братові вони оплачують навчання.

Ми із чоловіком, коли доньці було 6 місяців, відкрили маленьке кафе. Але зараз справа стоїть. Чоловік залишився без роботи, я з дитиною, кафе не розкрутилося і було закрите, у батьків (торгівля будматеріалами) доходи впали втричі, з’явилися борги за кредитами, квартплатою, орендами.

Ми стали економити, але нічого не допомагало, грошей все одно немає. Тоді батьки і вирішили продати приватизовану квартиру, в якій ми зараз живемо, а нас переселити назад до себе до кращих часів.

Колись мама хотіла, щоб ми з братом переписали свої частки на неї, щоб легше було продати квартиру, якщо що. Але потім я одружилася і цю ідею не втілили, але я обіцяла це пам’ятати і не перешкоджати.

Власне, у чому проблема: якщо мама продає квартиру, то хочу отримати свою третину. І чоловік наполегливо мене підтримує. Але у батьків борги, автокредит, кредит на заміський будиночок та споживчі кредити. Батьки через кілька років підуть на пенсію та закриють свій малий бізнес. Звичайно, пенсії за такого вільного життя не вистачатиме і тому вирішили продати невелику квартиру, а всі гроші мама хотіла пустити на кредити, добудову будинку (влітку з онуками там проводити), машину нам, братові і що залишиться покласти під відсотки.

Але ми з чоловіком вважаємо, що мама повинна віддати нам мою третину, ми хочемо пожити у неї рік, накопичити (чоловік знайшов роботу з непоганим, але значно меншим заробітком) взяти іпотеку та за допомогою нашої частки купити власне житло.

Батьки проти, брат теж. Вони вважають, що всі гроші повинні належати батькам, бо давали квартиру хоч і з урахуванням дітей, але мамі з чоловіком та дітьми, а не дітям із мамою та татом. Тепер чоловік не згоден взагалі продавати квартиру, але без продажу батьки не зможуть виплатити кредит.

Тато сказав, що якщо ми не дамо продати квартиру, то мама від нас відмовиться, бо я обіцяла їй не перешкоджати продажу. Мама згодна відписати мені частку у своїй квартирі, щоб ми не відчували себе обділеними. Але чоловік проти, щоб мати ще якісь справи з тещею.

Я не знаю, чию сторону прийняти. Хоча чоловік періодично каже, що частка моя дошлюбна і я сама повинна вирішувати, але він проти продажу і що перестане мені довіряти, якщо я наважусь продати без його схвалення. Я заплуталася, не хочу ні з ким псувати стосунки. Хто з нас має рацію: батьки чи ми з чоловіком? Не думала я, що вийде саме так.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page