З нашими сусідами сталася неприємність.
Дружина досить швидко поправилася і подала на розлучення, звинувативши його в цьому. Він був дуже слабкий тоді і сперечатися з нею не став, підписав усі документи, які вона йому підсунула. У підсумку квартира і одна машина дісталися їй, а до нього відійшло те, що залишилося від автомобіля і стара батьківська дача.
Ми завжди були в добрих стосунках з Сергієм (так звали мого сусіда), тому я пішла відвідати його в лікарні. Те, що я побачила там, вразило мене до глибини душі. На лікарняному ліжку лежав не той самий красень-сусід, завжди акуратний і підтягнутий, а якийсь бомж, оброслий волоссям і недоглянутий … «Так, – сказала я йому бадьоро, – Завтра я прийду з ножицями і бритвою, і ми наведемо порядок.
Потім я пораджуся зі своїми друзями-спортсменами, і ми з тобою знайдемо такого лікаря, який поставить тебе на ноги ». Сусід зітхнув і нічого не відповів на це. Головне – не відступати і не здаватися! Тоді я нахилилася до самого його вуха й прошепотіла; «Сергійку, тримайся, я тебе не покину, ти ж допомагав мені завжди по-сусідськи, і я допоможу». «Ми ж більше не сусіди», – прошепотів він із сумом. «Не переживай, – відповіла я, – Твоя дружина мені ніколи не подобалася». Сергій злегка посміхнувся.
Повернувшись з лікарні, я взялася обдзвонювати своїх друзів по спорту і знайшла такого фахівця, який ставив на ноги людей набагато серйозніших, ніж був Сергій. На завтра я прийшла в лікарню з ножицями і привела в порядок зовнішній вигляд Сергія, як і обіцяла. Потім підійшов той лікар, якого я знайшла вчора і домовилася про його візит сюди.
Лікар оглянув його і запропонував Сергію переїхати в свою клініку. «У мене немає грошей», – невесело сказав Сергій. «Не переживай, – відповів « док », – Зараз є можливість взяти тебе до нас безкоштовно, якщо ти погодишся брати участь в програмі по реабілітації після складних aвaрій. Потрібно підписати папери, що ти згоден знімати процес одужання на відео, відповідати на питання перед камерою і так далі.
Я тобі настійно рекомендую погодитися, це твій реальний шанс на одужання ». Ми навіть обговорювати це не стали, переглянулися, і Сергій відразу погодився. Переїхали в клініку, і закипіла робота.
Близько двох років тривала програма по реабілітації, за цей час Сергій наче народився заново. Головне, що він міг тепер ходити і навіть бігати. Вийшовши з клініки, йому довелося все починати заново. Жив на дачі, поступово привів її в порядок і відбудував там добротний будиночок з лазнею. Я так і залишилася працювати в тій клініці, а з Сергієм ми дружити не перестали, навпаки, як, втім, зазвичай і трапляється в таких історіях, ми закохалися один в одного, остаточно зблизилися, одружилися і навіть народили сина.
Тепер у нас була квартира і шикарна дача, ми пройшли разом такий важкий шлях, що всі життєві проблеми нам здавалися крихтами, і ми взагалі ніколи не свaрилися.
Дружина Сергія, як і раніше жила в квартирі навпроти і ненавиділа нас. Ми це відчували і розуміли, але не звертали на це уваги, бо були щасливі і не хотіли витрачати наше життя на чвари з сусідами.
Фото ілюстративне, з відкритих джерел
