Мені 57 років, я завжди думала, що працювати буду стільки, скільки зможу, ні на яку пенсію не піду. Але останнім часом я змінила свою думку. Не можу більше, просто не можу! У відпустці була – анітрохи не допомогло, тільки ще гірше стало… Загалом, вирішила: до літа вже якось допрацюю, щоб отримати бонус, і йду. На пенсію!
Зрозуміло, що прожити на одну пенсію буде складно. Деякі накопичення в мене, звичайно, є, але витрачати їх не хотілося б: невідомо, що попереду. Тому сподіваюся на сина. Зарплата у нього дуже непогана, так що я цілком можу собі дозволити піти з роботи.
Син у мене – молодець! Каже: «Мамо, без проблем тисяч чотири щомісяця я тобі зможу виділяти». Проблема лише в тому, що про це почула його дружина і влаштувала сцену.
Синові моєму, Максиму, тридцять три, Марина – це його дружина. Я з нею намагаюся жити в злагоді, ділити нам нічого, на людях ми підтримуємо ввічливий нейтралітет, але, якщо чесно, то невістка мені не дуже подобається.
А Марина відповідає мені взаємністю. Онуці моїй вже 5 років, а вона, як і її мати, не відчуває до мене особливо теплих і ніжних почуттів. Тому я сама вирішила до дитини прив’язуватись. Це не моя дитина! Тільки покажи слабину – цим обов’язково скористаються: «Якщо не зробиш те й те, дитину не побачиш». Тому виявляю інтерес, і не більше.
Марина не працює, сидить з дочкою, забезпечує родину один Максим. У них простора квартира, сучасні меблі і техніка, регулярні поїздки на відпочинок, та й купує Марина собі все, що захоче.
Просто у сина гарна зарплата. Якусь частину Максим віддає дружині, але всю суму не вказує. Невістка не знає, скільки там. І правильно, я вважаю! Сама вона за останні роки ні копійки не заробила… Добре, що син у мене розумний, дружину від своїх доходів тримає на відстані… Він мені так і сказав – мамо, не хвилюйся, на мене можеш розраховувати!
І тут своє слово сказала невістка – вона проти, щоб син мені допомагав. Марина вважає, що у п’ятдесят сім років повністю сідати синові на шию – рано. Каже, були б я геть літня і немічна, ну зрозуміло, тут взяли б забезпечення на себе. Але зараз зашвидко ще.
Марина впевнена, що у свої роки я ще маю заробляти на себе сама, надто рано я надумала піти на відпочинок.
– Звісно, це лише Ваша справа, але якщо не хочете працювати – живіть на пенсію! – каже невістка.
А мені так прикро, от доживе до моїх років – я на неї подивлюся!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
