fbpx
Життєві історії
Ми з першим чоловіком розлучилися, він пішов до іншої. Вони поїхали за кордон і заробляли там дуже великі гроші. Але про нашу доньку він ніколи не забував, давав їй гроші, а потім покликав її жити до себе. А колишня свекруха подарувала Вірі квартиру. Хоч вони недобре ставилися до мене, але доньку любили

Як моїй донечці ледь виповнилося лише 3 рочки, ми з чоловіком Дмитром розлучилися, причиною цьому стало те, що він зустрів іншу.

Проте і Дмитро, і його рідна мама не забували про дочку і рідну онучку. Потім мій колишній чоловік одружився і поїхав з дружиною за кордон. Там у нього народився син. Разом з новою дружиною Дмитро зайнявся бізнесом і цілком успішно.

Коли дочка Віра виросла, то батько запросив її до себе в гості. Доньці там дуже сподобалося, тому вона і залишилася там жити з ним. Свекруха заповіла свою квартиру Вірі. Після того, як її не стало квартира дісталася моїй дочці. Але так як Віра жила за кордоном, то дозволила мені здавати цю квартиру в оренду.

Дочка сказала, щоб виручені кошти за оренду її квартири я залишала собі. Віра багато разів пропонувала мені переїхати жити до неї, але я завжди відмовлялася: просто не хотіла чогось.

У мене була хороша робота, а коли я почала здавати ще й її квартиру в оренду, то грошей мені взагалі на все вистачало. Я навіть могла відкладати на свої потреби чималу суму щомісяця.

Я вміла завжди правильно витрачати гроші, берегла і економила, гроші тоді в мене були завжди.

Одного разу я познайомилася з чоловіком, звали його Степан. Ми сподобалися один одному і почали зустрічатися. Степан працював на хорошій роботі, де отримував досить хорошу зарплату, але грошей у нього ніколи не було. Вся справа була в тому, що він не вмів економити гроші і дуже часто робив покупки дорогі зовсім необдумано.

Тому я навіть після весілля не сказала своєму другому чоловікові про те, що у мене є ще одна квартира, яку я здаю в оренду потайки від нього. Про те, що у мене є чимала сума грошей, яку я відкладала за багато років, я теж промовчала.

Одного разу до нас прийшов син Степана і попросив у нас грошей. Він вирішив купити собі автомобіль, але для покупки не вистачало 100 тисяч гривень. Природно, що у мого другого чоловіка таких грошей не було. Я сказала, що у мене теж немає.

А через місяць мені подзвонила моя двоюрідна сестра. У неї трапилася неприємність: занедужала її дочка, дуже були потрібні гроші для дитини. Вона попросила грошей у мене і я дала їй потрібну суму, про яку йшла мова, скажу щиро, що це великі дуже гроші.

Коли про це дізнався Степан, то було мені справжнє непорозуміння, почав сперечатися зі мною:

– Ось, значить як! Моєму синові ти грошей не дала, для моєї рідної дитини пошкодувала. А для своєї сестри у тебе відразу ж знайшлася така велика сума і це для чужої дитини. Але ж ми тепер одна сім’я, – не розумів мого вчинку Степан.

Я спочатку намагалася щось пояснити йому, але він нічого не хотів слухати. Він на мене образився, зібрав свої речі і пішов. Через час ми розлучилися. Степан тепер допомагає виплачувати кредит своєму синові, який купив собі машину, взявши гроші в банку.

Я вважаю, що це його особиста справа. Мені здається, що я вчинила правильно. Це були мої гроші, і я мала повне право дати їх тому, кому вважала за потрібне і для мене це не чужа дитина. А рідна, а автомобіль то хіба так важливо?

А син Степана разом з батьком нехай сам вирішує свої фінансові проблеми вже без мене.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page