fbpx
Життєві історії
Ми з Наталею все життя жили добре, адже ми рідні сестри, в усьому підтримували одна одну. А коли не стало наших батьків, ми зрозуміли, що нам потрібно якось поділити їхню хату. Сестра одна, вона навіть заміж не вийшла, а у мене сім’я. Я відразу сказала Наталі, що мені потрібна більша частина спадку, і тут вирішила втрутитися наша родина

Ми з сестрою Наталією підтримували добрі родинні стосунки, завжди були дружніми і ніколи в дитинстві не сперечалися навіть. Можна сказати, що ми були таким собі зразком поведінки, тому що скільки я себе пам’ятаю, завжди була між братами і сестрами якась неприязнь, а у нас – все зовсім інакше.

Проте, все таки наше дитинство згодом закінчилося і почалося зовсім інше доросле життя.

Після того як наших батьків не стало, ми з сестрою розуміли, що нам потрібно поділити їх будинок. І саме це стало причиною руйнування всіх наших добрих відносин. Тепер ми буквально гірше чужих людей одна одній і нічого не можемо з цим вдіяти.

Я відчуваю до Наталі неприязнь за те, якими методами вона намагається забрати у мене батьківський будинок. Безумовно, можна скільки завгодно говорити, що ми маємо потребу в цьому будинку однаково, але у мене є сім’я, а вона зовсім одна.

Крім того всього, Наталя постійно звертається до юристів, щоб вони зробили все для того, щоб їй дісталася більша частина спадку. А мені хотілося б, щоб все було справедливо.

Часом навіть мій чоловік мені говорить, що я повинна чинити так само, хоча він у мене завжди був проти будь-яких непорозумінь в родині.

І якби це сказувалося лише на нас з Наталею. На ділі ж навіть наші родичі розділилися, кожен заняв якусь сторону і намагаються щось один одному довести.

Невже Наталя не розуміє, що у мене велика сім’я, мені потрібен цей будинок, я могла б їй сплатити якусь символічну суму. Вона ж живе одна. Скільки їй потрібно? Їй же дітей не годувати?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page