Мої батьки прожили разом 21 рік, а потім вони раптом розлучилися. Виявляється, у них вже давно було не все гаразд, але мені про це не говорили. Тому їхнє розлучення я важко переживала. Ми жили в батьковій квартирі, після розлучення я залишилася з мамою, і ми з нею пішли жити на знімну квартиру.
Невдовзі моя мама вдруге вийшла заміж, виявляється, у неї були стосунки з колегою по роботі. Мені на той момент було вже 18 років. Її теперішньому новому чоловікові 50, а мамі – 40. І тут новина – мама чекає дитину.
Вона переїжджає до свого нового чоловіка в його однокімнатну квартиру. І мені виходить ніде жити! Я пропоную їй, щоб я повернулася до батька. Вона начебто не проти. Напередодні цього переїзду ми трохи посперечалися, я її запитала, про що вона взагалі думала, і сказала, що їй байдуже до мене.
При цьому у мами були певні проблеми зі здоров’ям. Мені не тільки соромно, але і страшно від такої ситуації. І сказала їй: «А ти подумала, що буде через 10 років?».
Мама дуже образилася, за ці слова. А я переїхала до тата. Після цього ми більше нормально не спілкувалися. Будь-яка моя спроба помиритися закінчується невдачею і ігноруванням з її боку.
У них з вітчимом народилася донечка. Тепер вся увага і любов матері дістається моїй молодшій сестрі. Я далі живу з татом, вчуся в університеті. Мені прикро за ту ситуацію, я хотіла б налагодити стосунки з мамою.
Мати сама на контакт не йде. Ми вже два роки не спілкуємося. Як помиритися з мамою, не знаю. Думаю, що її ще накручує її теперішній чоловік.
А нещодавно мій хлопець зробив мені пропозицію і ми плануємо весілля на цю осінь. Я телефонувала мамі, щоб повідомити цю новину, але вона не брала від мене слухавку. Мені було дуже незручно перед нареченим і його родичами. Як я їм поясню, що на весіллі не буде моєї мами?
Тому я поїхала до них, але мама мені не відчинила двері. А на вулиці я випадково зустріла вітчима, який мені сказав, щоб я більше до них не приходила.
Я не знаю, що мені робити. Як налагодити стосунки з мамою?
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
