Ми з моєю рідною сестрою живемо в одному селі, на сусідніх вулицях, але вийшло так, що вже кілька років ми не спілкуємося одна з одною.

Причина – ми не поділили спадщину. Точніше, мама все віддала сестрі, а мені нічого не дісталося. В результаті сестра ще й образилася на мене.

15 років тому моя сестра Ярослава першою вийшла заміж, і пішла жити до чоловіка в сусіднє село.

Можна сказати, що з заміжжям сестрі пощастило, бо її чоловік був з багатої родини, до того ж і сам він був дуже хорошою людиною.

Мама дуже хвилювалася за сестру, бо добре знала,, що характер в неї не найкращий, тому повчала Ярославу, щоб вона в чужій хаті їхні закони берегла, і з свекрухою не сперечалася.

Згодом і я вийшла заміж, за хлопця з нашого села, Василь жив по сусідству з нами.

Я теж пішла в невістки, жили ми разом з батьками мого чоловіка.

Коли не стало батька, ми з чоловіком стали опікуватися і нашою мамою.

Мій чоловік щоранку йшов до неї перед роботою, і допомагав по господарству, а я вже забігала щодня після роботи.

Так ми собі і жили, а сестра жодного разу нічим не допомогла.

Прожила сестра у чоловіка 9 років, а потім вони розлучилися.

Що там між ними сталося, я точно не знаю, але сестра повернулася з дитиною до нашої мами.

Звичайно, мама її прийняла, та ще й дуже шкодувала, тому Ярослава не робила по господарству абсолютно нічого.

Мама ж сподівалася, що ми з чоловіком і далі будемо прибігати до неї щодня.

Але я запропонувала Ярославі, що раз вона живе з мамою, то треба роботу ділити порівну – один день я працюю, а один день вона.

Сестрі моя пропозиція не сподобалася, не знаю, що вона там говорила мамі, але наші стосунки з мамою після цього дуже погіршилися.

Мама стала на сторону сестри, бо шкодувала її, і мене картала, що я б могла сестру підтримати у важкий час.

В підсумку ми перестали ходити до мами зовсім, хіба що десь-колись на великі свята.

Рік тому мами не стало, свій будинок вона залишила Ярославі, мені ж не дісталося нічого.

З сестрою ми досі не спілкуємося, бо вона на мене ображається.

От тільки не можу зрозуміти – за що?

Живемо ми на сусідніх вулицях, а зовсім одна з одною не бачимося.

Ця ситуація мене дуже непокоїть, не варта та хата того, щоб рідні сестри між собою ворогували.

Тепер думаю, як мені помиритися з сестрою?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.