fbpx

Ми з дружиною розлучилися, діти залишилися з нею. Я почав помічати, що гроші, які я даю на дітей, дружина витрачає на себе. Наші діти ходять в старих речах, з деяких давно виросли. Коли я дорікаю дружину, чому не купить хлопцям одяг новий за розміром, вона починає розповідати про високі ціни, а потім взагалі перестає давати мені дітей

Скажу відразу, що не я був ініціатором розлучення. Після того, як ми розійшлися, двоє наших дітей, залишилися з моєю колишньою дружиною. Зараз відносини у нас з нею дуже складні. Ми не можемо знайти порозуміння, а коли доводиться розмовляти, з’являється багато взаємних претензій і докорів, тому все закінчується сваркою. Розлучилися ми з її ініціативи, вона завела роман з іншим чоловіком і пішла жити до нього, забравши дітей.

Спочатку мені було дуже важко пережити її зраду, потім змирився, часто забирав дітей до себе, колишня не перешкоджала, напевно, їй так було простіше тоді. Проте стосунки з іншим чоловіком у неї не склалися, і вона з дітьми повернулася в нашу квартиру. Жити я з нею не міг, бо не пробачив зради. Мені було огидно перебувати поруч з нею. Тому я переїхав на знімну квартиру і зараз живу один. Дружина подала на розлучення і аліменти. На роботі я отримую пристойну зарплату, тому розмір аліментів вийшов вельми солідний на двох дітей. Джерело

Гроші і стали причиною наших конфліктів. Справа в тому, що і раніше у дружини не було постійної роботи. То касиром, то адміністратором підробляла, але все це тривало недовго. Освіти у неї немає, та й особливого бажання працювати теж, особливо після нашого розлучення. Аліменти я плачу справно, раз на місяць переказую колишній гроші, але останнім часом, я все частіше переконуюся, що вони йдуть не за призначенням.

Наша дочка вже ходить в школу, а син – в садок, тому у дружини є багато вільного часу. Але вона, замість того, щоб витратити вільний час на прибирання будинку або приготування їжі дітям, сама десь пропадає. Друзі кажуть, що часто бачать мою дружину, яка веселиться з подругами в різних закладах і веде дозвільне життя.

Коли я приходжу до дітей, часто помічаю у колишньої нові речі і прикраси. Про зовнішній вигляд вона теж не забуває – нарощені нігті і вії, стрижки і фарбування волосся. Підозрюю, що всі ці зміни відбуваються за рахунок наших дітей. Справа в тому, що наші діти ходять в старих речах, з деяких давно виросли. Коли я дорікаю дружину, чому не купить хлопцям одяг новий та за розміром, вона починає розповідати мені про те, яке все дороге: про високі ціни на продукти, на одяг, а потім, взагалі, перестає давати мені дітей.

Я на таке спокійно дивитися не можу, тому в підсумку, я йду і купую дітям необхідні речі, взуття і всі необхідні дрібниці – іграшки, ручки, фломастери, книжки, і це при тому, що я перераховую немаленькі аліменти! Як же прикро, що мати зовсім не дбає про своїх дітей, а дбає лише про себе.

Я пробував з нею домовитися, кажу – віддай мені дітей на виховання, а сама живи, як хочеш, якщо вони для тебе в тягар. Дружина відмовилася – їй це не вигідно, адже немає дітей – немає  аліментів, а за що вона буде жити. Так і живемо, і я не бачу виходу з ситуації, що склалася. Я розумію, що завжди маю бути поруч, і мені лише залишається чекати, поки дітки мої виростуть і самі до мене зможуть переїхати. Колишню дружину я не зможу змінити, тому став заручником ситуації.

Фото ілюстративне, джерело – ok.

You cannot copy content of this page