У мене в житті просто ніколи не було – чоловік привів додому іншу жінку, а мене з дитиною вигнав на вулицю.
Причина була просто смішна, я народила дитину, і трохи змінилася, набрала у вазі, і моєму чоловікові це не сподобалося.
Схуднути так швидко, як би йому хотілося, я не могла. Чоловік став пізно додому приходити, а потім я дізналася, що у нього є інша жінка.
Анатолій сам мені про це сказав. Він сподівався, що я сама піду від нього. Але я не могла піти, терпіла заради того, щоб у дитини батько був.
Чоловік пішов далі – він при мені дзвонив своїй коханці і писав їй повідомлення.
А одного разу він просто зібрав мої речі, і сказав, щоб я йшла з його дому, бо тепер тут буде жити інша жінка.
Минуло вже багато років, а я досі пам’ятаю цей день так, начебто це сталося зі мною вчора.
Надворі була зима і була ніч. А я стояла одна на вулиці з дитиною на руках. Доньку я встигла одягнути, а сама накинула на себе лише легку курточку і взула чоботи.
Чоловік просто вигнав нас із квартири. Іти мені не було куди. Я не знала, що робити. Поїхала до однієї своєї знайомої, щоб вона дозволила мені у неї переночувати.
Вранці я пішла в ломбард і здала туди свої золоті прикраси: обручку, тоненький золотий браслет та сережки.
Моя знайома мені сказала, що знає одну самотню бабусю, яка погодиться мене взяти до себе на квартиру за символічну плату.
Бабуся Віра виявилася дуже доброю жінкою. Вона дуже любила дітей і з великим задоволенням допомагала мені з моєю донькою.
Поки вона сиділа з дитиною, я шукала собі роботу. Я змогла влаштуватися лише у кафе посудомийкою. Вечорами я ще мила підлогу в сусідньому ресторані. Працювати було дуже важко: доводилося мити підлогу взимку холодною водою: господар був жадібним і дуже заощаджував на електриці.
У вільний час я в’язала дитячі речі: шапочки, шкарпетки, шарфи і намагалася продавати їх на ринку. Але купували у мене ці речі дуже погано.
Жити було дуже важко. Ми з донькою недоїдали. Я часто не висипалася, схудла на 20 кілограмів. Грошей у мене не вистачало. Я намагалася купувати одяг доньці, а сама ходила в лахмітті.
А потім мені, можна сказати, дуже пощастило. Я знайшла роботу, на якій мене відправили заочно вчитися. Моя кар’єра стрімко йшла вгору, я стала дуже непогано заробляти.
Я купила гарну квартиру. У мене є машина. Ми з донькою часто їздимо відпочивати. Я ніколи б не подумала, що колись зможу досягти таких успіхів. Але це реальність.
Бабусю Віру ми з донькою не забуваємо. Вона нам в свій час дуже допомогла. Ми купуємо їй ліки та продукти.
А нещодавно в мене з’явився чоловік. Він власник ковбасного цеху у нашому місті.
І ось ми з донькою порадилися та вирішили купити заміський будинок. Відповідний варіант ми знайшли швидко. За містом продавався гарний будинок. У господарів були великі фінансові труднощі, і їм терміново знадобилися гроші.
Коли ми з донькою поїхали подивитись цей будинок, там на мене чекав неабиякий сюрприз – продавав цю нерухомість мій колишній чоловік.
Він мене, звичайно ж, відразу впізнав. Але я зробила вигляд, що ми не знайомі.
Виглядав він дуже погано. Було видно, що він почав пити.
Коли він побачив мене і впізнав, то він просто онімів від подиву. Я виглядала дуже добре: я стала стрункою і одягнена була дуже модно та стильно.
Я так хотіла сказати своєму колишньому чоловікові все, що я про нього думаю. Але я вирішила не принижуватись перед ним і не ганьбитися перед своєю дочкою.
Я просто розвернулася і пішла. А дочці я сказала, що мені не сподобався цей будинок.
Ось так склалося моє життя. Мій колишній чоловік збанкрутував і залишився ні з чим. А в мене та моєї доньки все, дякувати Богу, добре!
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube.
Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.
