З чоловіком ми жили звичайним життям: робота, дім, діти, плани на майбутнє. З кожним днем вирішували буденні проблеми, заробляли гроші на навчання дітей, але мало часу залишалося для нас двох, щоб побути наодинці порадіти життю.
Але рік тому сталося щось несподіване, що перевернуло мій маленький всесвіт, в якому було все налагоджено до дрібниць. На мій телефон пролунав дзвінок. Я взяла його і почула жіночий голос. Цей голос я чула вперше. Жінка сказала, що вона вже давно кохана жінка мого чоловіка.
Вона захотіла зі мною поговорити, сказала, що має розповісти мені щось дуже важливе. Я спочатку не погоджувалася, а потім все таки сказала, що прийду.
Я йшла туди зовсім без бажання, одяг не обирала, одягла звичайні джинси, просту сорочку. Зачіску теж не добирала, зібрала волосся у маленький хвостик.
До мене підійшла дуже красива та доглянута жінка. Відразу мовила:
– Мені й не дивно, що ти йому набридла. Ти давно дивилася на себе?
Я намагалася дотримуватися спокою, хоча всередині мене все закипало.
Я відповіла незнайомці:
– У вас напевно дітей немає, тому ви так говорите. Дуже хочу подивитися на вас, коли ви два рази народите. Адже просто гуляти з чужим чоловіком легше. Вінт до вас приходить не голодний, чистенький, і нічого з вас не требує.
Після настільки неприємної розмови я розвернулася і пішла, я зрозуміла, що вона просто хотіла поводити себе зверхньо, щоб зовсім засмутити мене.
Всю дорогу до будинку я плакала, було дуже прикро, так мене ще ніхто не принижував. Кілька днів мені не хотілося навіть дивитися на чоловіка, як же він мені противний був, про зустріч з тією жінкою я нічого не сказала, і він не заводив розмови про те, що йде від мене.
Я усвідомлювала, що потрібно щось мене в своєму житті, а то я так і загрузла в побуті. Це потрібно навіть не для мого чоловіка, а для мене самої. Я стала ходити на фітнес, відвідувати салони краси і купувати красивий та модний одяг.
Чоловік постійно став робити мені компліменти, він закохався в мене знову. Але найголовніше, що я себе покохала.
Напевне у мого чоловіка часу на коханку не залишалося, і днями мені вона знову зателефонувала зі словами:
– Що ти йому зробила, що він не хоче тебе залишати? Що ти йому пообіцяла? Може спадок отримала, а йому гроші дала?
– Не тримаю я його, нехай йде, як хоче! – мовила я.
Вона ще щось мені сказала, і кинула трубку.
З чоловіком ми живемо разом, він став уважним і люблячим, квіти, подарунки, увага. Я від нього отримую все, про що раніше й мріяти не могла. Ось тільки я розумію, що більше його не люблю. Я більше стала цінувати себе.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.com
