Живу я в шлюбі з Михайлом вже цілих 3 роки, і у нас з чоловіком існує одне дуже суттєве правило – поки у нас не з’явилися ще малі діти, ми за все платимо навпіл, щоб докладалися обоє, так мало б бути справедливо, так ми вирішили. Те ж саме стосується і побутових питань – існує у нас такий зручний графік, коли хто йде в магазин, готує, миє посуд або робить генеральне прибирання квартири.
Для загальних сімейних витрат у нас є окремий конверт, куди ми раз на місяць вносимо певну суму грошей. Є у нас скарбничка і на нашу відпустку та на розваги.
Нас обох цілком влаштовує таке ведення сімейного бюджету, адже я не з тих жінок, які люблять витрачати своє життя на вирішення побутових проблем – прати, готувати, прибирати за всією сім’єю, а також виховувати дітей на самій, без допомоги в цьому чоловіка. Тим більше що панянки, які живуть за подібним життєвим принципом, найчастіше працюють нарівні з чоловіками. Тільки їх чоловіки після трудового дня відпочивають перед телевізором, а жінкам доводиться продовжувати «працювати» ще в повноцінну другу зміну і зовсім безкоштовно.
Живемо ми з Михайлом в його квартирі. З приводу житла, ми домовилися ще відразу, що я оплачую трохи більше половини комуналки, і більше він ніяких претензій до мене не має.
Але нещодавно у нас в гостях були друзі, і присоромили нас так трохи з приводу старого ремонту, точніше його відсутності у нашій квартирі.
Вони сказали, мовляв, напевно в останній раз тут щось робилося років 7 або 8 тому, якщо і того не більше. Мені до їх слів було байдуже зовсім, щиро кажучи, я просто зробила вигляд, наче не зрозуміла до чого вони те все говорять, наче це мене не стосується зовсім. Я не так багато часу проводжу вдома, щоб виникло бажання милуватися новими яскравими шпалерами, а ось чоловік мій образився трохи і сприйняв ці слова дуже близько до душі, така розмова йому явно не сподобалася дуже.
Михайло уже кілька тижнів ходить з поганим настроєм і повторює постійно, що йому не подобається жити в обдертій квартирі, і що пора зробити вдома ремонт. Коли я говорю: «Роби, якщо так хочеться», то він починає сперечатися зі мною на на тему того, що я тут нібито живу на всьому готовому, а діла мати не хочу ні до чого.
Я згодна оплачувати спільні витрати навпіл, але ремонт поки в квартирі Михайла зовсім робити не збираюся – ще чого не вистачало мені зараз.
А мій чоловік же так надихнувся цією ідеєю, що навіть потрібну суму витрат розрахував. Я не маю нічого проти цієї ідеї, але витрачати свої гроші не хочу і крапка. Тепер ми з Михайлом все ніяк не можемо знайти компроміс і вирішити, хто ж повинен все оплачувати, хто ж має робити ремонт?
Чоловік вмовляє взяти кредит і розділити все навпіл, витрати ми поділимо між собою.
З одного боку я розумію свого чоловіка, якщо вже щиро говорити, але і вкладатися в те, що належить тільки йому – не хочу, адже життя непередбачуване і я не знаю, що буде з цим житлом далі, адже ніякого відношення я до нього немаю.
Я готова допомогти з ремонтом фізично, але Михайло збирається наймати майстрів, щоб все було зроблено професійно та гарно, він сказав, що ми самі не зможемо все зробити добре.
Я не розумію чоловіка, адже по суті це ж його примха, а не моя, так хто повинен платити в цій ситуації за ремонт квартири мого чоловіка? Чи права я? Підкажіть.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – kashalot.