fbpx
Життєві історії
Ми з чоловіком вже давно допомагаємо моїм батькам, але економимо через це на собі. Я порадилася з Миколою і вирішила сказати мамі, що даватиму їй менше грошей, скажу, що мені зарплату зменшили на роботі. А якщо усі рідні скажуть після того, що я невдячна донька, то я взагалі перестану давати гроші батькам, бо довго тривати так не може

Ми з моїм чоловіком Миколою нормально забезпечені люди для нашого віку, тому намагаємося допомагати своїм батькам. Однак те, що колись починалося як звичайна безоплатна допомога близьким, переросло в те, що вони просто вважають тепер, що лише ми маємо їх забезпечувати повністю.

Я розумію, що це не їх вина, адже вони дорослі люди і все життя працювали, а коли з’явилася можливість хоча б трохи відпочити – вони нею скористалися. У моїй голові не вкладається те, чому ми з чоловіком повинні забезпечувати їх і обмежувати себе в чомусь. Адже ми не живемо повним життям, що мене останнім часом трохи турбує. Невже ми, як і вони, повинні залишити свої кращі роки в надію на їх окупність в старості?

І хоча ми обоє дотримуємося однієї і тієї ж думки, але так і не можемо зважитися на те, щоб сказати їм про це. Нам швидше за все соромно за нашу таку дріб’язковість. Адже у батьків в нашому дитинстві ніколи не виникало думки про те, щоб не дати нам грошей, і вони ніколи не економили на нас.

Просто я уявляю, як це буде виглядати з боку: ми, невдячні діти, вирішили не давати їм забезпечення, щоб витрачати все на себе. Це буде сприйнято дуже негарно, проте щось з цією ситуацією все одно доведеться робити, тому що залишити це на волю долі не можна.

В першу чергу, звичайно, я порадилася зі своїми подругами, які не змогли сказати мені нічого виразного. Вони ніколи з подібним не стикалися. Більш того, деякі з них не те що не одружені, але і мають багатих батьків. Такі, як вони, ніколи не потраплять в нашу ситуацію. І тим не менше мені сподобався варіант однієї з них, який передбачав лише поступове скорочення витрат, а не повна відмова давати їм гроші.

Мій брат підтримав таку ідею, і це не дивно. Адже нас виховували так, що людина повинна працювати, а не сидіти склавши руки. Безумовно, з віком у батьків ці принципи «притупилися», але це не означає, що тепер їх потрібно ігнорувати.

У моїх планах зараз, в першу чергу, повідомити про те, що я буду давати їм менше грошей, на наступному тижні. Мені також потрібно придумати правдоподібне пояснення моїм наступним вчинкам. Швидше за все це буде скорочення зарплати, тому що завжди виглядає дуже правдоподібно. Якщо ж вони мені не повірять, то в дійсності залишається лише один варіант – припинити давати хоч якісь гроші. Я згодна на це тільки лише тому, що мені не повірять і поставляться як до жадібної і невдячної доньки.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – zhitomir.info.

You cannot copy content of this page