Ми з чоловіком вже 7 років у шлюбі. Якось я приходжу додому, а всі мої речі лежать на підлозі, просто розібрана шафа. Я стала чекати, поки Дмитро повернеться з роботи, не розуміла, що в нашій квартирі відбулося. Дмитро прийшов спокійний, просив не звертати уваги

Я б ніколи не писала свою історію сюди, якби не потребувала поради. Маю дуже велику надію на читачів, адже сама ніяк не можу впоратися зі своєю проблемою.

Я заміжня вже 7 років. Ми з чоловіком маємо донечку, їй зараз 3 роки.

З чоловіком останнім часом ми в окремих кімнатах, він каже, що не висипається, хоче бути окремо.

Часто стали сперечатися, багато якихось непорозумінь.

Дмитрові останнім часом нічого не подобається, щоб я не робила, щоб не говорила, все не те і все не так. Годинами мене може повчати, як має бути.

Проходить час і Дмитро вибачається, каже, що більше такого не повториться, пояснює, що був не правий, все зрозумів і жалкує про сказане. Але мені від того не краще, лише осад якийсь залишається в душі.

Дмитро ще має таку недобру звичку, коли немає настрою, може просто мої речі зкинути з дивану, а потім сказати, що це не нароком так вийшло.

Вдома чоловік зовсім нічого не робить і робити не хоче. Дмитро приходить з роботи, лягає на ліжко і клацає свій телефон, мені навіть немає з ким поспілкуватися.

Я вже хотіла йти на роботу, але він проти, каже, щоб я вдома сиділа, бо зараз часи непрості, дитину в садок водити не потрібно, хай краще в дома сидить, так усім спокійніше лише буде.

Але й з дитино Дмитро сам сидіти не хоче, часу з нею він дуже мало проводить, пояснює, що він працює, ну а дитина вже має бути на мені.

Вдома мені немає з ким спілкуватися, тому я часто ходжу до мами з татом, вони в усьому підтримують мене, в усьому допомагають, сидять з донько, коли мені щось потрібно зробити, або кудись піти.

Все абсолютно вдома на мені, миття, вкладання дитини спати, одягання, він цього не робить ніколи. Бо каже, що це мої обов’язки. А його лише гроші заробляти.

Коли повертаюся від батьків, Дмитрові теж не подобається, що я довго в них сиджу, каже, що вони намовляють мене і настроюють проти нього.

Хоча це не правда, це, дійсно, не так.

Я втомилась. Завжди з Дмитром раджусь про все, все запитую у нього, навіть якусь дрібницю. Він ж, ніколи не радиться зі мною, вважає що він глава сім’ї і має сам все вирішувати.

Може в будь-який час піти кудись з друзями, сидіти до пізньої ночі, навіть не попередивши мене, вважає, що має право на відпочинок.

Я кохаю його. Але дуже втомилася, хочеться не слухати його, відвести дитину в садочок, а самій піти на роботу. А там будь – що буде.

Це буде правильне рішення? Чи я так зруйную сім1ю?

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page