Мені 55 років, моєму чоловікові 58. У нас є тридцятирічний син, який два роки тому одружився і привів невістку до нас додому.

Ольга нам дуже сподобалася, при нашій першій зустрічі вона поводила себе дуже скромно.

Одягнена вона була зі смаком, проявляла знаки поваги і до мене, і до мого чоловіка. Та й з сином була привітна.

То ж ми поблагословили їхній союз і покликати жити до себе.

Ми з чоловіком ніколи не були заможними. До своїх 55-ти років ми придбали лише двокімнатну квартиру і машину, якій уже 15 років.

А ще чоловікова тітка, у якої не було дітей, кілька років тому залишила нам свою дачу.

Ми з чоловіком плануємо допрацювати до пенсії, і виїхати жити на дачу тітки, яка знаходиться не далеко від міста.

А квартиру вирішили залишити єдиному синові, адже зараз на покупку нового житла немає коштів.

Свати наші відразу відділилися, вони не мають особливого бажання спілкуватися з нами.

Невістка пояснила, що батьки не в змозі допомагати матеріально, тому і тримаються осторонь.

Ну нічого, ми вирішили, що самі будемо допомагати чим зможемо.

Зараз діти користуються автомобілем чоловіка. На роботу їздять разом, у вихідні виїжджають за місто.

Але невістка вирішила, що їм потрібен новий автомобіль і переконує сина взяти їй машину в кредит.

Ольга каже, що у неї на роботі всі дівчата мають машину, і вона теж хоче.

Я їй пояснювала, що потрібно жити за своїми коштами, а не рівнятися з колегами і подругами.

Заробляють вони небагато, рахуючи гроші від зарплати до зарплати, а машину їй в кредит бери. А хто буде виплачувати цей кредит?

Я синові кажу, попрацюйте ще трохи, може вийде отримати підвищення по службі. Тоді можна і відкладати на машину, адже у вас є найголовніше – квартира.

Мені іноді шкода невістку. Подивишся на неї, вона постійно намагається наслідувати когось. Навіщо? Живи своїм життям і радій.

Ми ж не збираємося забирати у них свою машину, нехай користуються стільки треба.

Ми з чоловіком вже й онуків хочемо. Але син з невісткою ще навіть не планують мати дітей.

У невістки зараз інші цілі: машина, модні речі, коштовні прикраси.

Я розумію сина, він любить її, не відмовляє їй у її бажаннях. Але машина в кредит – це вже занадто!

Може, вона розраховує, що я буду допомагати?

Я можу купити що-небудь в квартиру: нові штори, посуд, постільну білизну, або продукти. І не більше!

Я вважаю, що потрібно жити за своїми коштами і доходами.

Моєму синові теж важко – ні в чому не відмовляти дружині і постійно догоджати їй.

Що робити з цією ситуацією? Як переконати сина, що кредит на машину в цей час їм точно не потрібний?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.