Мені 55 років, моєму чоловікові 58. У нас є тридцятирічний син, який два роки тому одружився і привів невістку до нас додому.
Ольга нам дуже сподобалася, при нашій першій зустрічі вона поводила себе дуже скромно.
Одягнена вона була зі смаком, проявляла знаки поваги і до мене, і до мого чоловіка. Та й з сином була привітна.
То ж ми поблагословили їхній союз і покликати жити до себе.
Ми з чоловіком ніколи не були заможними. До своїх 55-ти років ми придбали лише двокімнатну квартиру і машину, якій уже 15 років.
А ще чоловікова тітка, у якої не було дітей, кілька років тому залишила нам свою дачу.
Ми з чоловіком плануємо допрацювати до пенсії, і виїхати жити на дачу тітки, яка знаходиться не далеко від міста.
А квартиру вирішили залишити єдиному синові, адже зараз на покупку нового житла немає коштів.
Свати наші відразу відділилися, вони не мають особливого бажання спілкуватися з нами.
Невістка пояснила, що батьки не в змозі допомагати матеріально, тому і тримаються осторонь.
Ну нічого, ми вирішили, що самі будемо допомагати чим зможемо.
Зараз діти користуються автомобілем чоловіка. На роботу їздять разом, у вихідні виїжджають за місто.
Але невістка вирішила, що їм потрібен новий автомобіль і переконує сина взяти їй машину в кредит.
Ольга каже, що у неї на роботі всі дівчата мають машину, і вона теж хоче.
Я їй пояснювала, що потрібно жити за своїми коштами, а не рівнятися з колегами і подругами.
Заробляють вони небагато, рахуючи гроші від зарплати до зарплати, а машину їй в кредит бери. А хто буде виплачувати цей кредит?
Я синові кажу, попрацюйте ще трохи, може вийде отримати підвищення по службі. Тоді можна і відкладати на машину, адже у вас є найголовніше – квартира.
Мені іноді шкода невістку. Подивишся на неї, вона постійно намагається наслідувати когось. Навіщо? Живи своїм життям і радій.
Ми ж не збираємося забирати у них свою машину, нехай користуються стільки треба.
Ми з чоловіком вже й онуків хочемо. Але син з невісткою ще навіть не планують мати дітей.
У невістки зараз інші цілі: машина, модні речі, коштовні прикраси.
Я розумію сина, він любить її, не відмовляє їй у її бажаннях. Але машина в кредит – це вже занадто!
Може, вона розраховує, що я буду допомагати?
Я можу купити що-небудь в квартиру: нові штори, посуд, постільну білизну, або продукти. І не більше!
Я вважаю, що потрібно жити за своїми коштами і доходами.
Моєму синові теж важко – ні в чому не відмовляти дружині і постійно догоджати їй.
Що робити з цією ситуацією? Як переконати сина, що кредит на машину в цей час їм точно не потрібний?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
