Нас у батьків було двоє: я і мій молодший брат Руслан. Різниця між нами майже 10 років, тому із зрозумілих причин брат завжди був більш люблений батьками, ніж я.
В той час, як мені доводилося всього досягати самій, моєму брату батьки спішили все піднести на тарілочці з золотою облямівкою.
В інститут поступала я сама, а брату батьки оплатили навчання. Я з чоловіком просто розписалася в РАЦСі, а у Руслана було повноцінне весілля.
Ми з чоловіком самі заробляли собі на квартиру, а брату наші батьки допомогли придбати житло.
І так було у всьому, всього і не перечислиш.
Коли брат одружився, свати запропонували нашим батькам скинутися і купити молодятам квартиру. Так вони і зробили, от тільки житло якимось дивним чином було записане на свекра.
Прожив у шлюбі брат з дружиною 15 років, але щось там у них не склалося, і нещодавно вони розлучилися.
При розлученні брат не тримав нічого, тому просто з однією валізою повернувся до мами.
Вже кілька років наша мама живе одна, бо батько, на жаль, відійшов у засвіти.
І весь цей час мамі допомагаємо ми з чоловіком: відвезти-привезти, купити, посадити, зібрати, прибрати – все це входило в наші обов’язки.
Брат до мами не приїжджав і не допомагав, від слова зовсім.
Більше того, ми з чоловіком вклали багато грошей в мамин будинок, оскільки мама завжди нам говорила, що він дістанеться нам.
Все чесно, адже брат отримав в свій час половину суми на покупку квартири. А то, що він не зміг це втримати і зберегти, то це його проблеми, ми тут ні до чого.
Руслан зараз живе разом з мамою. Я сподівалася, що це тимчасово, але бачу, що нікуди з’їжджати брат не збирається.
А нещодавно, взагалі, він привів туди жінку, і сказав, що хоче з нею створити сім’ю.
Оскільки житла свого у них немає, то збираються вони жити у мами. В будинку, який ми з чоловіком відбудовували за свої гроші для себе.
Я мамі сказала своє слово, що я проти. Але мама шкодує Руслана, каже, що йому і так в житті не пощастило, то ж вона не може його просто так вигнати на вулицю.
Все воно ніби і так, я її розумію як маму. Але я також розумію, що якщо брат з новою дружиною поселяться у мами, то не бачити мені ні її будинку, ні грошей, які я в нього вклала.
І як тут буде правильно вчинити?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- В неділю ми були у свекрів, непогано посиділи. Мені навіть на мить здалося, що свекруха і справді змінилася. Ми подякували, і пішли додому. Але вже біля машини я зрозуміла, що забула у них телефон, тому чоловік залишився, а я повернулася. Мені довелося почути розмову свекрухи з свекром, і я знову почула про себе багато неприємних речей. Першою моєю реакцією було щось їй відповісти, але потім я передумала
- В минулому році у мене був ювілей, 60 років. Прийшла мене привітати донька з зятем, принесли гарний подарунок – вишивану сорочку, яку я давно хотіла. А потім донька сказала, що нам поговорити треба. Я не відразу зрозуміла, про що буде йти мова, але донька пояснила, що хоче, щоб ми жили всі разом, тобто, щоб я переїжджала до них. Я погодилася, але дуже швидко про це пошкодувала
- Моя мама дуже любить моїх дітей, і гроші їм дає часто і солодощі купує. А от дітей мого брата, сина свого, недолюблює. На великі свята ми з сім’єю їздимо до батьків, я кажу мамі, що так не гарно, що треба їй і тим онукам допомагати. Та вона так не любить невістку, що навіть дивитися не хоче на дітей
- Про свою сестру я згадала, аж коли вийшла на пенсію. У мене ні чоловіка. ні дітей немає, правда є гроші і трохи майна. Лише зараз відчула, що залишилася сама на старості років, але я вважаю, що мене племінники мої повинні доглядати, діти моєї рідної сестри Ганни
- 3 роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком живемо окремо. Тато з мачухою допомагають нам в усьому. Але я не можу забути той день, коли рідна мати прийшла до мене, а я була до неї холодна