Два роки тому я пішла від чоловіка, бо дізналася про його зраду. До того ми були одружені більше 20 років, у нас є двоє спільних дітей. На даний період разом не живемо, хоча офіційно ми ще не розлучилися. Розлучилися ми з чоловіком відносно мирно. Досі спілкуємося, але тільки на тему дітей, яким зараз 14 і 19 років. Зараз вони живуть зі мною в двокімнатній (неприватизованій) квартирі моєї мами. Мами, до речі, вже немає, на жаль.
Чоловік живе окремо теж в двокімнатній квартирі, яка дісталася йому від його батьків (квартира теж не приватизована).
У «моїй» квартирі прописаний ще мій рідний брат, у якого є спільне житло зі своєю дружиною. Він згоден на справедливий розділ маминої квартири, навіть запропонував, щоб я взяла собі більшу частку, щоб вистачило купити повноцінну однокімнатну квартиру. Для цього брат пропонує приватизувати квартиру нашої мами, після чого її продати або розміняти, як вийде.
Я розумію брата, він має право претендувати на частку. Але однокімнатна квартира для мене з двома дітьми явно буде не найкращим варіантом. З цією ідеєю я пішла до чоловіка. Мовляв, у мене половина квартири, додай грошей на другу половину – і буде для наших дітей двокімнатна квартира, в якій ми їх пропишемо і в якій вони будуть жити разом зі мною. На мій погляд, логічно і справедливо.
Вислухавши мої доводи, чоловік без особливих коливань погоджується на розмін, а заодно і на офіційне розлучення. І все було добре, поки про цю нашу ідеї не дізналася його теперішня пасія – дівчина, яка майже на 20 років молодша за нього. Марина, до речі, не зважаючи на свій юний вік вже розлучена.
Не знаю як, але вона переконала мого чоловіка не розмінювати його квартиру, бачу, що дівчина вміє розпоряджатися чужим майном в своїх інтересах. То ж в результаті нашу домовленість було скасовано.
В підсумку чоловік вирішив, що він забирає дітей жити до себе, а я, на його думку, можу жити одна як хочу. Він вважає, що впорається з дітьми не гірше за мене (та й що з ними справлятися, якщо вони вже майже дорослі).
І ось тепер на старості років (мені вже давно за сорок) я можу залишитися і без житла, і без дітей. Та й з чого раптом я повинна відправляти своїх дітей жити з чужою жінкою в одній квартирі? Я заплуталася, не знаю. Що робити і як розвернути ситуацію на користь своїх дітей.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
