Моє весілля стало причиною того, що моя свекруха образилася і перестала зі мною спілкуватися. Це триває вже два роки. Я б може і хотіла якось владнати цю ситуацію, але як це зробити, я не знаю.
Свекруха вважає, що я завдала не тільки їй особистої образи, але і зганьбила її перед усією ріднею. – Іди! Бачити тебе не можу, – сказала мені вона, коли я прийшла владнати непорозуміння, що виникло. Більше ми зі свекрухою не бачилися. Вона ще жодного разу не бачила нашого сина, ще жодного разу не була у нас в гостях, і ніколи мене в гості до себе не кликала.
Чоловік з мамою спілкується, їздить до неї в гості, а мене вона викреслила. Причина банальна. Ми не запросили її та всю їхню родину до нас на весілля. До слова сказати, ми одружувалися в Іспанії. Як таке весілля ми не планували взагалі. По-перше, мій чоловік з не дуже благополучної багатодітної сім’ї, де було семеро дітей.
Два старших брата чоловіка вже одружені, у них по двоє дітей, брати тимчасово не працюють, але посидіти за столом дуже навіть любителі. Після таких посиденьок в їхній родині частенько трапляються неприємні ситуації, які інколи навіть закінчуються приїздом поліції. Два молодших брата не одружені, але теж полюбляють оковиту. Старша і молодша сестри одружені. Хороші дівчата, але з чоловіками не пощастило. Чоловіки – друзі братів.
По-друге, ми хотіли влаштувати свято для себе, а не застілля з неприємними наслідками для численної рідні чоловіка. Мої батьки відразу сказали, що весілля – це марна трата грошей. Чоловік спочатку був проти весілля, знаючи свою рідню.
Ми запросили до нас в гості його батьків, приїхали мої батьки, свідки, РАЦС, повечеряли і по домівках. Ми з чоловіком подарували його батькам путівки в Туреччину на 10 днів. Вони ніколи раніше не були на морі і були дуже захоплені. Мої батьки давно спланували свою відпустку.
Через тиждень його батьки полетіли на відпочинок, а ми полетіли у весільну подорож до Іспанії. Там у нас була весільна фотосесія в дуже красивих місцях. Ми зробили по кілька фото у весільному вбранні і аж ніяк не очікували такої бурхливої реакції зі сторони родичів.
Виявляється, свекруха вирішила, що ми спеціально позбулися них, відправивши до Туреччини, щоб не запрошувати їх і рідню на весілля. А їй «добрі люди» сказали, що весілля було. Але на весіллі були гості тільки з мого боку і ми, нібито, запрошувати не збиралися через те, що вони бідні. І сини її знають, що весілля було, а невістки навіть бачили нас в день весілля і розмовляли.
Коли ми все це дізналися, то повірити не могли. Я поїхала до свекрухи, щоб пояснити, що все це не правда, що цього не було. Але свекруха не захотіла мене слухати і зачинила переді мною двері. Усе. Відтоді не спілкуємося.
І я вже не хочу з нею спілкуватися, не бачу сенсу. З братами, сестрами чоловіка і їх сім’ями я теж не спілкуюся. Навіть коли в місті перетинаємося, вони зі мною не вітаються. Правда, якось молодша сестра чоловіка сказала, що я з чоловіком жити все одно не буду. Вони зроблять все, що б зруйнувати наш шлюб. Їм потрібна дівчина гостинна, добра, а не така, як я.
Єдине, що мене тішить у цій ситуації, це те, що мій чоловік дуже відрізняється від решти своїх родичів. Може, це і на краще, що все так сталося і ми з ними не спілкуємося.
Фото ілюстративне – pan.
