fbpx
Життєві історії
Ми з чоловіком одружені вже 20 років, виховуємо трьох синів, всі труднощі, здавалося б, вже позаду. І тут я випадково дізнаюся, що мій чоловік вже 10 років живе на дві родини – в іншій сім’ї у нього теж двоє дітей. На розлученні я наполягати не можу, адже я без роботи і у мене троє дітей, яких потрібно ставити на ноги. Але як змиритися з ситуацією, адже в тій родині підростає ще двоє синів мого чоловіка

Ми з чоловіком познайомилися ще, будучи студентами медінституту. І я, і Ярослав хотіли стати лікарями. Разом пройшли всі тяготи студентського життя, навчання, а після закінчення інституту відразу одружилися. Після інтернатури Ярославу запропонували дуже хорошу роботу в обласній лікарні, а я якраз зрозуміла, що чекаю дитину і пішла в декрет.

Свого житла у нас не було, тому ми 9 років поневірялися по знімних квартирах. Саме там я народила двох старших дітей, з декретів я практично не виходила. Чоловік багато працював, його справи стрімко йшли вгору, через 10 років він став завідуючим відділення. Ярослав практично пропадав на роботі, але я з розумінням відносилася до ситуації.

На даний момент одружені ми вже 20 років. Виховуємо трьох синів, старшому вже 18 років, середньому 11, а молодшому всього 4 роки. У нас є свій власний розкішний заміський будинок. Я на роботу так і не вийшла, нас повністю забезпечував чоловік.

До недавнього часу ми були щасливою сім’єю, зразком для наслідування. Але пів року тому випадково в телефоні чоловіка побачила фотографії двох хлопчиків і жінки з милими коментарями і привітами. Виявляється, вже 10 років чоловік живе на дві родини і має ще двох синів, молодшому всього один рік. Але найгірше, що він вважає, що це в наш час це нормально, так живуть тисячі сімей, і в цьому немає нічого поганого.

Просити прощення і виправдовуватися він не збирається. Навпаки звинувачує мене, що я все це розкрила, навіщо мені це було потрібно, адже до цього ми жили добре. Я завжди вважала себе розумною і сильною жінкою, але для мене ця новина виявилася надзвичайно складною, з якою впоратися не виходить. Перед очима все наше життя, адже скрізь і все разом. Чому, за що?

Чоловік категорично проти розриву відносин. На мою пропозицію піти в ту сім’ю заявив, що вони йому не потрібні, і він хоче бути тільки з нами. Але спілкування з тими дітьми він не перерве. Заради дітей продовжуємо жити разом, як сусіди. Я втомилася від цієї ситуації. Зараз мені нічого не хочеться, тільки діти мене тримають. Виходу для себе не знаходжу. Пробачити його не можу.

Я просто не розумію, як він міг так зі мною вчинити і чому він зараз настільки спокійно відноситься до ситуації, ніби нічого й не сталося.

На розлученні я наполягати не можу, адже я без роботи і у мене троє дітей, яких потрібно ставити на ноги. Але як змиритися з ситуацією, адже в тій родині підростає ще двоє синів мого чоловіка?

Фото ілюстративне – aif.

You cannot copy content of this page