fbpx
Життєві історії
Ми з чоловіком любимо рибу, але його брат сказав, що рибу не їстиме, треба готувати м’ясо. Ще б нічого, якби він його купив і приніс. А то мені треба і купити, і приготувати, і подати. І це при тому, що у мене є дитина, яка потребує уваги. Брат чоловіка активно господарює у нас, ще й вказує, які страви я маю приготувати до святкового столу

Мій чоловік – молодший син в родині, у нього є ще старший брат. На відміну від мого чоловіка, брат дуже хитрий, завжди намагається скористатися добротою мого чоловіка, і треба сказати, йому це вдається.

З чоловіком ми разом вже 5 років, доньці майже 4 роки. Любимо один одного і проблем у відносинах до недавнього часу у нас не було. Ми жили, як всі, старалися, заробляли, щоб у нас було не гірше, ніж у людей.

Останні кілька років ми планували відкрити свій невеликий бізнес, для чого у всьому собі відмовляли, економили, збирали заради майбутньої мети. І ось, коли мета почала вимальовуватися, подзвонив старший брат мого чоловіка. Це було в листопаді минулого року.

Живе він в маленькому містечку, зарплата маленька, грошей не вистачає, а в липні у його старшої дочки весілля. Весілля молодята хочуть шикарне, з бюджетом майже в кілька тисяч доларів. Це, звичайно, їхня справа, але як виявилося, я побічно стала їх меценатом.

Справа в тому, що брат чоловіка зібрався до нашого міста на заробітки і попросився до нас на пів року пожити, щоб заощадити на житлі. Мій чоловік запропонував йому непогану зарплату в компанії, де він працює, проживання та харчування у нас, так що свої проблеми він за пів року вирішить.

Зі мною він навіть не порадився, а на мої боязкі спроби заперечити, що, може, хоча б харчування він буде оплачувати сам, чоловік відповів категоричною відмовою.

Живемо ми з чоловіком далеко не в хоромах, а в однокімнатній студії з невеликим коридорчиком, де є розкладний диван. Тому на тривалі піврічні прийоми гостей наше житло не розраховане. Та й з маленькою дитиною відчувати себе гостем у власній квартирі мені страшенно не подобається.

Плюс, людиною брат виявився складною, він собі дозволяє у мене вдома давати мені поради. Особливо йому подобається вчити нас вести нас правильно жити.

Я думала, що хоч на свята він нас трохи залишить наодинці і поїде додому. Але ні, він активно господарює у нас, ще й вказує, які страви я маю приготувати до святкового столу. Ми з чоловіком любимо рибу, але брат сказав, що рибу не їстиме, треба готувати м’ясо. Ще б нічого, якби він його купив і приніс. А то мені треба і купити, і приготувати, і подати. І це при тому, що у мене є дитина, яка потребує уваги.

Я поступово закипала, в родині встановилася тривожна напружена атмосфера. Потім я не витримала і висловила і чоловікові, і його братові, все, що про них думаю.

Чоловік мене не зрозумів, сказав, що через мене рідного брата з дому виганяти не збирається. Його брат скорчив ображене обличчя, але з’їхати від нас на орендоване житло навіть не запропонував – його і так все влаштовує.

Що робити? Я ніяк не можу зрозуміти, чому у когось весілля, а я пів року повинна годувати і обходити чужого чоловіка, який, до того ж веде себе, м’яко кажучи, неналежним чином з мінімумом подяки. Йти мені з дочкою нікуди, навіть на час, та й розлучатися з чоловіком у мене немає ніякого бажання.

Фото ілюстративне – gawleyplasticsurgery.

You cannot copy content of this page
facebook