Ми з чоловіком два будинки побудували – один для себе, а один для сина. Але наш єдиний син Іван не захотів жити в селі. Він одружився, і жив з невісткою в квартирі її батьків. Коли сина не стало, невістка почала говорити, щоб я переписала будинок на внуків. Але я їй сказала, що поки нічого переписувати не буду, а будинок дістанеться тому, хто приїде в село і погодиться там жити

У мене був єдиний син Іван, якого, на жаль, не стало 7 років тому.

У них з дружиною є двоє дітей: син і дочка. Внуків своїх я дуже люблю.

Через рік, як це сталося, невістка з дітьми переїхала жити в Польщу, мені пояснила, що хоче, щоб діти там отримали вищу освіту.

Я з розумінням поставилася до такого її рішення, але сподівалася, що рано чи пізно вони повернуться в Україну.

Зараз я живу сама в селі. Чоловіка мого не стало ще 10 років тому.

Ми з ним дуже добре жили, господарювали, дбали. Дві хати побудували – одну для себе, а одну для сина.

Але наш єдиний син Іван не захотів жити в селі. Він одружився, і жив з невісткою в квартирі її батьків.

Все обіцяв, що нехай будинок стоїть, на старість вони з дружиною туди переїдуть.

Коли сина не стало, невістка почала говорити, щоб я переписала будинок на внуків.

Але я їй сказала, що поки нічого переписувати не буду, а будинок дістанеться тому, хто приїде в село і погодиться там жити.

Дім великий, на два поверхи. Там все зроблено – тільки заходь і живи. Зрозуміло, що ремонт доведеться поновити, бо він вже добряче застарів, але це дрібниці.

Я вже на пенсії, поки з усією домашньою роботою я сама справляюся, але розумію, що з часом мені буде потрібна допомога.

Тому я сподівалася, що невістка з внуками повернеться, і біля когось з них я і зустріну свою старість.

Але на мене чекав сюрприз – невістка разом з дітьми переїхала в Канаду. Була така можливість, і вона нею скористалася.

Телефонує вона мені часто, розповідає, як у них справи. Бідкається, що непросто на новому місці призвичаїтися.

А днями вона мені подзвонила по відео зв’язку, разом з внуками, і вони стали дружно мене просити про те, щоб я продала будинок і переслала їм гроші.

Внуки мені так прямо і сказали, що повертатися в Україну вони не збираються, а гроші їм потрібні вже.

Вони нагадали мені, що саме вони – єдині спадкоємці, тому батьковий будинок має по праву належати їм.

Я зовсім розгубилася, вже й не знаю, що мені робити. Продавати будинок і віддати гроші онукам, як вони того просять. Чи не поспішати?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page