У нас з чоловіком одна донька, але в молодості ми жили не багато і, коли усі своїх дітей гарно одягали і купували різні делікатеси, ми своїй Катрусі купували дешеві сукні і не такі якісні харчі, як хотілося б, звичайно.
Тому ми з чоловіком зрозуміли для себе, що коли нам житиметься легше, ми в усьому своїй доньці допомагатимемо, навіть, коли вона буде вже дорослою.
Наша донька Вікторія вже 3 роки заміжня. Ми їй гарне весілля зробили, таке про яке вона мріяла багато років. Молоді стали жити на орендованій квартирі.
Ми розуміли з батьком, що хоч Вікторії попався хороший та добрий чоловік, але молодим сім’ям зараз непросто заробити на своє житло, без допомоги батьків, тому вирішили підтримати молоде подружжя.
Ми з чоловіком віддали доньці усі нами заощаджені гроші, щоб вони взяли квартиру в кредит, а наші гроші будуть першим внеском для цього.
Вікторія з чоловіком зраділи і оформили квартиру для себе. Діти кредит виплачували вчасно, а ми з батьком лише раділи, що незабаром у дітей буде своє власне житло.
А от моя сваха навіть не думала допомагати дітям, а – навпаки – старалася ще щось взяти у них.
Якось ми подарували набір посуду своїй доньці. Приходжу згодом але жодної каструльки у неї не бачу, виявляється, свекруха попросила, бо в неї лише одна маленька каструлька, а вона любить готувати. Потім вона у Вікторії попросила набір рушників, якій доньці подруга дала. Мама зятя сказала, що вони молоді, ще собі куплять, а їй рушники зараз теж дуже потрібні.
Донька моя не хоче псувати відносини з мамою чоловіка, тому старається не відмовляти їй. А сваха вважає, що вона одна сина ростила, економила на всьому, тому має право зараз пожити добре і звертатися тепер за допомогою до нього.
Якось ми з чоловіком відклали гроші, адже знаємо, що вікторія з чоловіком ще виплачують кредит, і сказали доньці, що віддамо свої заощадження їм, щоб вони собі купили гарну кухню в квартиру, адже Вікторія вже чекала дитину і це мав бути такий подарунок від нас.
Діти зраділи, взяли гроші, пообіцяли, що на вихідні поїдуть обирати кухню для себе.
В понеділок я телефоную доньці, щоб дізнатися, що вони купили, а донька так невеселим голосом каже, що розмовляти не може, просить, щоб я ввечері прийшла до неї.
Коли я прийшла до Вікторії, вона сказала, що свекруха дізналася про покупку і попросила, щоб вони почекали з кухнею, а позичили гроші, вона дуже хоче поїхати в санаторій, багато років не була там.
Мені так прикро стало. Ми ж з чоловіком стільки часу ті гроші відкладали, ні в санаторій, ні на море не їздити, а тут таке. Я вже й сама не знаю, що говорити своїм дітям і свасі.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
