Ми з моїм чоловіком Степаном жили в невеличкій орендованій квартирі та, в той же час, збирали гроші на перший внесок, щоб взяти свою власну квартиру в кредит.
Я тоді мала дві роботи, а Степан, крім основного заробітку, завжди шукав собі підробітки хороші.
Загалом, ми обоє стали активно відкладати гроші, адже хотіли дуже мати свій власний дах над головою, мріяли про діток. Розуміли, що хорошого сімейного життя в добробуті, не дуже без свого власного житла.
А якось мені, несподівано, зателефонувала моя рідна тітка Ольга.
Вона повідомила, що терміново продає свою квартиру.
Справа в тому, що донька тітки Ольги народила двійнят, вона живе в іншому місті, тому моя тітка Ольга продає свою квартиру, і хоче купити квартиру біля свої доньки і її містечку, щоб допомагати з онуками.
Родичка мені сказала, що їй терміново потрібно продати своє житло, вона просить не так вже й багато за квартиру, запропонувала нам.
Ми з Степаном порадилися і вирішили придбати житло тітки Ольги.
Її квартира була в гарному районі, поруч був і садочок, і школа, і поліклініка, і до роботи нашої не так далеко. Загалом для нас це був ідеальний варіант. Ми погодилися відразу, тим паче, ще й за таку хорошу ціну.
Та в нас було на той час всього лише 7 тисяч доларів готівкою, решту потрібно було брати в кредит і ми стали оформляти документи.
Тітка Ольга, якраз в той час, теж обирала квартиру і сказала нам, що їй потрібний завдаток, адже вона там теж оформляє розстрочку.
Оскільки тітка Ольга – рідна сестра мого тата, я, навіть не вагаючись, віддала їй ці гроші і вже мріяла про своє житло.
Ми вже майже оформили кредит і я стала набирати тітку, щоб дала мені якісь документи на квартиру, але вона не брала телефон, а двері її квартири були постійно зачинені.
Чоловік набирав її знову і знову і, врешті, вона взяла телефон.
Тітка Ольга плакала, говорила, що донька розлучається з чоловіком, у них якісь непорозуміння, вона повертається до неї з двома малими дітьми, чого моя родичка зовсім не очікувала і передбачити не могла.
Тітка пояснила мені, що квартиру вже продавати не буде, бо їм ніде жити.
Ця новина для нас була дуже великою несподіванкою, чоловік став просити, щоб тітка повернула гроші, які ми вже встигли віддати їй.
Вона сказала, що вони лежать десь на рахунку, запевняла, що поверне згодом, як трохи з донькою влаштуються і розберуться з усіма справами, бо там з документами справа клопітка.
Як тільки ми набирали тітку, вона говорила про якісь їх суцільні проблеми, турботи, поліклініку і все інше. Так минали місяці.
Зараз я чекаю дитину, свого житла ми не маємо, скоро народжувати, потім декрет.
Вже майже пів року минуло відтоді, але тітка жодної гривні нам не віддала, лише обіцяє все потім.
Я тішу себе надією, що вона ще віддасть, хоча здоровий глузд підказує протилежне, якби планувала повернути наші гроші, то вже б хоч частину віддала б.
Тепер я навіть не знаю чи вдасться нам повернути хоч щось. Отак і май справи з ріднею.
Можливо ще хтось підкаже, що можна зробити в моєму випадку, щоб повернути 7 тисяч доларів?
Фото ілюстративне.