У нашому житті зараз відбувається дуже непростий період. Ми з чоловіком не можемо зрозуміти, наскільки хороші ми батьки. Справа в тому, що чоловік нашої дочки, наш зять, зраджує їй. І ми про це знаємо, так само як і він знає про те, що це нам про все давно вже добре відомо. Проте нами негласно і колективно було прийнято рішення мовчати про це, нічого не повідомляючи своїй власній доньці. Знаю, що це звучить дивно, але нам здається це буде краще для неї самої.
Адже ми з чоловіком переконані, що якщо ми зараз все розповімо, то вона знову залишиться зовсім одна. Хіба можна бажати своїй доньці, щоб вона в дорослому віці була без чоловіка? Раптом її ніхто більше не візьме в дружини, адже до нього не було справді вартісних кандидатів, до нашої доньки ніхто не думав свататися. А в цій ситуації, не дивлячись на його зради, наша дочка з кимось і їй не так самотньо.
Однак не кожен дотримується такої точки зору, як ми з чоловіком. Наприклад, моя рідна сестра вважає наш вчинок дуже нехорошим. Проте вона не намагається втрутитися у наше життя, бо розумієш, що такі справи повинні вирішуватися всередині нашої сім’ї. І я щиро поважаю її за це, дуже вдячна за розуміння хоча б в цьому питанні. Будь на її місці хтось інший, то моїй доньці б уже давно розповіли, що насправді відбувається в її шлюбі. Знову ж таки, я не кажу, що це ідеальний варіант, але якщо вибирати з двох зол, то вибір повинен лягти на меншу.
Мій чоловік теж спочатку ставився до цього з не дуже добре, вважав наше рішення помилковим. Йому здавалося, що подібне робити дуже дивно і неправильно. Однак мені вдалося переконати його всього лише кількома щирими розмовами та поясненнями, і він зрозумів, що так для нашої дочки буде лише набагато краще.
Звичайно, перш ніж прийняти це я намагалася поговорити зі своїм зятем. Мені здавалося цілком нормальним спробувати пояснити йому, що його вчинки не зовсім правильними по відношенню до своєї дружини. Я вважала, що зможу його переконати. І, можливо, мені це не вдалося, проте я зрозуміла його точку зору. Нехай вона не збігається з моєю, але в цьому є сенс.
Він стверджує, що може забезпечити нашій доньці хороше життя, проте жити тільки з нею буде достатньо важко. Вона не зовсім вкладається в його стандарти, за його словами, проте має дуже хороший характер і є гарною досить господинею. Адже саме через її характеру він вирішив взяти її в дружини. Така його офіційна позиція і з цим нічого не можна зробити. Він має на це повне право.
Як би там не було, але сподіваюся, що в нашій в родині все буде добре. Ми з чоловіком не вічні, а наша дочка – єдине, що у нас є. І ми б не хотіли, щоб коли нас не стане, вона залишилася самотньою і без будь-якої підтримки. Вона стане мамою і, можливо, любов дітей зробить її по-справжньому щасливою. Так, у неї є друзі, але вони ніколи не замінять справжню сім’ю. А зять наш добре заробляє, доньці з ним живеться добре.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – aif.
