– Ну як так, квартира, яку ми дітям купили після їхнього весілля, так і стоїть закрита: там ніхто нічого ще навіть не починав робити, – розповідає 57-річна Валерія Олександрівна. – Зведені з цегли стіни, і більше нічого! Ні сантехніки, ні електрики, все треба робити з нуля, у зятя грошей немає, а наш батько сказав, що допомагати більше не буде. І так ми їм дали більш ніж достатньо: три чверті грошей в новій квартирі – наші, решта зятя. Тепер нехай вже самі трохи рухаються.
– Стривайте, а дочка ваша з чоловіком де зараз живуть? З вами? Наскільки я пам’ятаю, їм народжувати вже скоро, так?
– Ні, не з нами – молоді знімають однокімнатну квартиру. Звичайно, мені все це теж дуже не подобається! Народжувати скоро, через кілька місяців їм доведеться везти немовля в знімну квартиру. Це при тому, що квартира своя стоїть, і комуналку за неї доводиться платити, хоч там ніхто не живе. Але чоловік вперся, мовляв, це не наші з тобою проблеми. Вони дорослі люди вже, нехай думають, що робити! Зрештою, ми їм нічого не обіцяли, дитину вони вирішили народити самі. Нехай крутяться!
Тесть твердо стоїть на своєму. Єдиний момент, в якому він згоден допомогти молодим – дати номер телефону хороших майстрів. Але, звичайно ж, не безкоштовно. Роботу бригади потрібно оплатити, плюс купити матеріали, яких в разі новобудови треба багато, і обійдуться вони в чималеньку суму.
– Ми Максиму, зятю, як раз напередодні сказали – бери тоді кредит, роби ремонт, переїдете в ту квартиру, хоча б знімати не потрібно буде, розплатитеся потихеньку. Він начебто головою покивав, пішов думати, а через кілька днів дзвонить нашому батькові. Каже, Сергій Вікторович, ви начебто про ремонтників говорили, що у вас хороші є – можете дати телефон? Батько каже, звичайно, зараз дам.
Ми дуже зраділи спочатку, думаємо, знайшли гроші, або кредит взяли, але ж ні! Виявляється, про бригаду Максим запитує не для себе, а для своєї мами! Сваха зібралася робити ремонт у себе в трикімнатній квартирі! Саме зараз, ні раніше, ні пізніше…
Сваха трохи постарше Валерії Олександрівни і її чоловіка, їй трохи за шістдесят, і Максим – її єдиний пізній син, якого вона народила свого часу «для себе». При цьому над дитиною особливо не тряслася. Максим ріс на п’ятиденці і на групі продовженого дня, а його мати цілими днями працювала на улюбленій роботі. Працює вона і зараз, незважаючи на вік.
– Вона така у нас дама, сучасна! – розповідає Валерія Олександрівна. – Виглядає добре, спортом займається, стежить за собою, з чоловіком зустрічається. Дарма, що без п’яти хвилин бабуся!
Заробляє мати Максима теж дуже непогано, і, в принципі, зовсім не дивно, що вона раптом вирішила зробити в своїй квартирі ремонт. І тільки Валерія Олександрівна злиться.
– У неї цілком нормальна ще квартира, кухня хороша, ванна. Та що там казати, вона в трикімнатній квартирі живе одна, в деяких кімнатах і не буває тижнями, з чого б ремонту там зіпсуватися. Вона і робила його років п’ять тому. Але ні! Вирішила оновити інтер’єр!
Звичайно, на свої гроші сваха може робити що хоче, але в такій ситуації, коли у дітей квартира стоїть без нічого і ось-ось має народитися онук, цілком могла б допомогти з ремонтом рідного сина, а потім вже думати про себе.
– Я чоловікові сказала, щоб ніяких телефонів їй не давав! – сердиться Валерія Олександрівна. – Нехай шукає працівників сама. Якщо вважає, що вона така самостійна і незалежна, годі й користуватися нашими зв’язками…
Валерія Олександрівна вважає сваху егоїсткою і не хоче мати з нею ніяких справ.
Фото ілюстративне – freepik.
