В суботу ми з чоловіком збиралися їхати на дачу, зібрати урожай, який залишився. А тут син прийшов, ми його навіть не чекали. Він відколи одружився, до нас заходить не часто. Син поснідав з нами, а далі і каже, що через тиждень планує до нас переїжджати знову.
Сказати, що ми були здивовані, це нічого не сказати. Ми з чоловіком живемо в двокімнатній квартирі. А у сина дружина і двоє дітей. Як ми будемо жити – шість чоловік в двійці, я не уявляю!
Останні років десять ми з чоловіком живемо удвох, звикли до тиші і перелаштуватися нам, мабуть, буде непросто. Чоловік любить до пізньої ночі, дивиться телевізор, сидить в інтернеті, щось читає. Я лягаю рано, і для повноцінного відпочинку мені необхідна темрява і тиша. Я навіть не уявляю, як ми тепер будемо уживатися в одній кімнаті.
З невісткою, у нас теж стосунки так собі! Вона ніколи мене не слухала, а кожне моє слово тлумачить, як втручання в її життя. Ну і я, напевно, теж не ангел, так. Зі своїми недоліками. Не уявляю, як ми будемо з нею на одній кухні!
Онукам чотири роки і сім років, хлопці галасливі, непосидючі. Невістка їх виховує в своїй манері – нічого не забороняє.
Раніше я в виховання онуків особливо не втручалася, але тепер, напевно, доведеться. І це точно не сподобається невістці. Діти не сплять до дванадцятої, незважаючи на те, що старшому завтра в школу, їдять тоді, коли захочуть, немає поняття сніданку, обіду і вечері. Кілька разів я спостерігала, як вони харчуються, і мене така система в корені не влаштовує. Тому я не знаю, як ми з цим усім уживемся!
Я пробувала пояснити синові, що переїзд до нас – це не зовсім гарна ідея. Але він вважає, що іншого виходу нема, до того ж, у нього в нашій квартирі є частка.
У сина зараз проблеми з роботою: зі старої скоротили, влаштувався на нову з сильним зниженням по грошах. Шукає щось інше, але справа ця нешвидка. Тим більше, що шукати, працюючи на новому місці, не так-то просто. Грошей не вистачає, а у них іпотека. Тому вирішили іпотечну квартиру здати в оренду, а самим поки пожити якийсь час у батьків.
– Я б на твоєму місці не пускала нікого! – каже мені подруга. – Площа у вас невелика, місця мало, люди ви абсолютно різні. Зрозуміло ж, що просто не буде! Воно тобі потрібно?
Воно може і так. Але як я можу не пустити? Син тут прописаний, в цій квартирі має частку – одну третину. Має повне право жити, а також дружину привести і неповнолітніх дітей. Мало що нам не подобається. Це його…
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
