fbpx
Життєві історії
Ми з братом живемо в сусідніх під’їздах. Мій брат і його дружина довго затримуються на роботі, тому їхній 9-річний Максимко, часто бував у мене вдома, я робила з ним уроки, обідали і вечеряли. А нещодавно я дізналася, що вони квартиру свою продають, бо вважають, що я приділяю забагато уваги їхній дитині. Що тепер виходить: поки Максим був маленький, раділи будь-якій моїй допомозі. А тепер я стала їм непотрібною

Мені 26 років, я заміжня, у мене є дворічна донька. До того, як я вийшла заміж, я дуже любила гратися з своїм племінником Максимом, та й зараз я завжди з радістю проводжу з ним час і купую йому подарунки. От нещодавно купила я племіннику зарядний пристрій для планшета, він сам мене мене попросив. У нього зламався, і мама видавала йому свій на годину в день.

Мій брат і його дружина довго затримуються на роботі, тому їхній 9-річний Максимко, часто бував у мене вдома, я робила з ним уроки, обідали і вечеряли. Я брала його з собою в парк, коли гуляла з донькою. Раніше, коли Максим ходив в дитячий садок, раз чи два на тиждень його забирала я.

Якось так повелося, що я могла купити племіннику іграшку або нову річ: футболку або кепку, рукавички або штани. Ірина ніколи раніше не була проти, навпаки, вона раділа і говорила: «Як же Максиму з тіткою пощастило!»

А з цієї зарядкою непорозуміння вийшло. Виявилося, що дружина брата спеціально зламала зарядку від подарованого Максиму планшета. За зір переживала, і щоб він не сидів в планшеті весь свій вільний час. Коли Ірина побачила зарядний пристрій, їй це дуже не сподобалося. Вона сказала мені, що перш, ніж таке робити, треба було батьків спитати.

Вислуховувати я не стала, попрощалася і пішла. Чомусь я сподівалася, що Ірина прийде в себе, все добре обдумає і попросить вибачення.

Пізно ввечері мені брат подзвонив. Він сказав, що мені треба обмежити спілкування з Максимом, бо його дружина переживає, що дитина дуже до мене прив’язалася. Зокрема, мені більше не треба впускати його до себе додому, годувати його або проводити разом час.

Припинити спілкування не так просто, адже ми живемо в сусідніх під’їздах. Тому я порадила братові ще раз поговорити з дружиною, бо відмовлятися спілкуватися з племінником я не мала наміру.

Та й як вони собі це уявляють? Стукає Максим до мене, а я йому відповідаю, що зайнята і не можу його прийняти? Чи при випадковій зустрічі мені треба дорогу переходити або за деревами ховатися?

Нещодавно вийшли з донькою погуляти. Максим до нас підійшов. Ірина побачила це з вікна, відразу виглянула, загнала дитину додому. Через пів години мені подзвонив брат. Він вибачився, сказав, що нічого не може вдіяти, і попросив мене гуляти в іншому місці – його дружині не сподобалося, що до нашої з донькою прогулянки у дворі приєдналася її дитина.

Я дочекалася свого чоловіка з роботи, залишила його з донькою і пішла до брата додому. Там я зробила перший крок: сказала, що не повинна була дарувати зарядний пристрій без узгодження з Іриною, визнала це помилкою з свого боку, і запропонувала мир. А Ірина мені заявила, що втомилася слухати від Максима про його чудову тітку.

– Все досить! У тебе є своя дочка, її і виховуй, до мого сина не лізь.

Відразу стало зрозуміло, що вона просто ревнує. Я їй сказала, що в такому випадку нехай вона сама синові пояснює, чому йому не можна спілкуватися з тіткою.

А вчора я дізналася, що брат виставив квартиру на продаж. Не хочеться думати, що через те, що відбувається, але в такі збіги я не вірю.

Що тепер виходить: поки Максим був маленький, раділи будь-якій моїй допомозі. А тепер я стала їм непотрібною. Сумно, адже я дійсно дуже прив’язалася до племінника.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page