Ми з братом виросли, він поїхав з дому, а я залишилася біля мами. Почала господарювати, думала, що тепер все це вже моє.
Але у брата змінилися плани і нещодавно він повернувся в село, і не один, а з дружиною.
Тепер нам заново доводиться звикати до проживання по сусідству, і це непросто.
Невістка наша, Ольга, все життя прожила в місті, тому прижитися в селі їй важко.
Я з самого початку намагалася налагодити з нею стосунки, підказувала їй, що, де і як робити. І грядки разом з нею садила, і огірки в банки закривала, і хату білила.
Розумію, що дівчина з міста, до такої роботи не звикла. Але не зважаючи на всі мої старання, крім того, що говорити по телефону, Ольга більше нічого робити не хоче. Нудно їй, і починає надзвонювати в будь-який час дня і ночі і вантажити якоюсь нісенітницею.
Живемо ми поряд, у нас є великий родинний будинок з двома входами. В одній половині живу я з сім’єю, а в іншій тепер живе брат з Ольгою.
У цій частині будинку, яка належить їм, справ по вуха. Там стільки всього робити потрібно, що не знаєш, з чого й почати.
Загалом, там сидіти ніколи. А ось невістці, мабуть, байдуже. Чоловік на роботу – вона за телефон.
Я сьогодні вранці прокинулася, від Ольги вже два пропущених. Дзвінки були в 6 і 7 годині ранку. Добре, телефон був в іншій кімнаті і я його просто не чула.
Це добре, але вранці я дізналася, що вона і мамі моїй дзвонила в той же час. А мама у нас пенсіонерка, їй відпочивати треба.
Ну прокинулася ти зранку, спати не можеш, так ставай до роботи, в селі завжди знайдеться, що робити. Для чого людей будити?
От просто цікаво, що такого важливого вона збиралася нам сказати в шостій годині ранку?
Не маю я часу на пусті балачки. Готова жінка годинами висіти на телефоні.
От мені цікаво, як це можливо, коли стільки потрібно за день встигнути?
Вчора весь день я крутилася біля плити, готувала 12 страв на Святий вечір. Невістка нічого не робила, як завжди, говорила по телефону.
А під вечір брат разом з Ольгою зайшли до нас, кажуть, мовляв, сьогодні такий вечір, що родині треба бути разом.
Я нічого не маю проти, але ж продукти мені з неба не впали, я все купила. А брат з невісткою з пустими руками прийшли на все готове.
Ну добре, нічого не купили, то хоч допомогти за цілий день Ольга могла, якщо знала, що до нас прийде на вечерю!
Мені це сусідство не подобається, я не маю наміру на дві сім’ї працювати.
Ольга лінива, я це вже зрозуміла. Крім того, що висіти на телефоні, вона більше нічого робити не хоче.
Мама просить мене, щоб я мовчала, бо ми родина. А я не хочу мовчати, бо мені на шию сядуть, потім не знімеш!
От тепер я думаю, як поставити брата і його дружину на місце?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- На саме Різдво я мала одного дивного гостя, ніколи б не подумала, що ще колись побачу його, а він взяв, і сам прийшов. Це був мій колишній чоловік Степан, він постарів за всі ці роки, але я відразу його впізнала. Виявилося, що сімейне життя на чужині у нього не склалося, дружина все майно забрала собі, залишивши його без нічого. І тут Степан згадав про сина, хтось розповів йому і про мій будинок
- Я вийшла заміж доволі пізно, аж в 36 років, і тепер вже сумніваюся, чи правильно я зробила. Всі важливі рішення чоловік приймає разом з своє мамою, моєї думки ніхто не питає, а мені все це не подобається, не про таке сімейне життя я мріяла
- На Йордан, 19 січня, я сама сиділа вдома, бо донька з зятем кудись пішли в гості, а про мій день народження вони забули. Але ввечері приїхав мій син, з дружиною та онуками, щоб мене привітати з ювілеєм. Він побачив, що я засмучена, і відразу зрозумів в чому справа. Іван не ображається, що за 11 років, поки я була на заробітках, я все доньці висилала. Син пропонує мені до нього переїхати, щоб не бути тут зайвою
- Коли мами не стало, татові було всього 55 років. Він сумував за нею, нічого не хотів робити, обійстя заросло бур’янами. А потім до нього стала ходити сусідка, тітка Тамара підмовляла батька, щоб він перебрався до неї. Тато мене не слухав, а зробив, як сказала вона
- У нас з чоловіком виникли фінансові труднощі, нам були потрібні кошти. У мого брата гроші були, і ми з чоловіком пішли до нього в надії, що він нам позичить необхідну суму, але брат відмовив. Він сказав, що мені одній віддав би ці гроші навіть просто так, але Валерію він навіть в борг їх не дасть. Тоді я взяла кредит, і тепер я про це дуже шкодую