fbpx
Життєві історії
Ми з братом виросли, він поїхав з дому, а я залишилася біля мами. Почала господарювати, думала, що тепер все це вже моє. Але у брата змінилися плани і нещодавно він повернувся в село, і не один, а з дружиною

Ми з братом виросли, він поїхав з дому, а я залишилася біля мами. Почала господарювати, думала, що тепер все це вже моє.

Але у брата змінилися плани і нещодавно він повернувся в село, і не один, а з дружиною.

Тепер нам заново доводиться звикати до проживання по сусідству, і це непросто.

Невістка наша, Ольга, все життя прожила в місті, тому прижитися в селі їй важко.

Я з самого початку намагалася налагодити з нею стосунки, підказувала їй, що, де і як робити. І грядки разом з нею садила, і огірки в банки закривала, і хату білила.

Розумію, що дівчина з міста, до такої роботи не звикла. Але не зважаючи на всі мої старання, крім того, що говорити по телефону, Ольга більше нічого робити не хоче. Нудно їй, і починає надзвонювати в будь-який час дня і ночі і вантажити якоюсь нісенітницею.

Живемо ми поряд, у нас є великий родинний будинок з двома входами. В одній половині живу я з сім’єю, а в іншій тепер живе брат з Ольгою.

У цій частині будинку, яка належить їм, справ по вуха. Там стільки всього робити потрібно, що не знаєш, з чого й почати.

Загалом, там сидіти ніколи. А ось невістці, мабуть, байдуже. Чоловік на роботу – вона за телефон.

Я сьогодні вранці прокинулася, від Ольги вже два пропущених. Дзвінки були в 6 і 7 годині ранку. Добре, телефон був в іншій кімнаті і я його просто не чула.

Це добре, але вранці я дізналася, що вона і мамі моїй дзвонила в той же час. А мама у нас пенсіонерка, їй відпочивати треба.

Ну прокинулася ти зранку, спати не можеш, так ставай до роботи, в селі завжди знайдеться, що робити. Для чого людей будити?

От просто цікаво, що такого важливого вона збиралася нам сказати в шостій годині ранку?

Не маю я часу на пусті балачки. Готова жінка годинами висіти на телефоні.

От мені цікаво, як це можливо, коли стільки потрібно за день встигнути?

Вчора весь день я крутилася біля плити, готувала 12 страв на Святий вечір. Невістка нічого не робила, як завжди, говорила по телефону.

А під вечір брат разом з Ольгою зайшли до нас, кажуть, мовляв, сьогодні такий вечір, що родині треба бути разом.

Я нічого не маю проти, але ж продукти мені з неба не впали, я все купила. А брат з невісткою з пустими руками прийшли на все готове.

Ну добре, нічого не купили, то хоч допомогти за цілий день Ольга могла, якщо знала, що до нас прийде на вечерю!

Мені це сусідство не подобається, я не маю наміру на дві сім’ї працювати.

Ольга лінива, я це вже зрозуміла. Крім того, що висіти на телефоні, вона більше нічого робити не хоче.

Мама просить мене, щоб я мовчала, бо ми родина. А я не хочу мовчати, бо мені на шию сядуть, потім не знімеш!

От тепер я думаю, як поставити брата і його дружину на місце?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page